міжнародна та хімічна назви: cefepime;1-7-(2аміно-4-тіазоліл)(метоксііміно)ацетил)аміно-2карбокси-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло[4.2.0]окт-2-ен-3-ілметилпіролідиніюгідроксид;
основні фізико-хімічнівластивості: порошок від білого до блідо-жовтого кольору; добре розчиняється уводі;
склад: 1 флакон містить порошкуцефепіму гідрохлориду еквівалентно цефепіму 1 г(стерильна суміш цефепімугідрохлориду і ангініну);допоміжні речовини: аргінін.
Форма випуску. Порошок для приготуваннярозчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби длясистемного застосування. Цефалоспорини і споріднені речовини. Цефепім. Код АТСJ01DA24.
Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Антибактеріальний засіб групицефалоспоринів IV покоління. Діє бактерицидно, порушуючи синтез пептидоглікануклітинної стінки і викликає загибель мікроорганізмів. Має широкий спектр діївідносно грампозитивних і грамнегативних бактерій, штамів, резистентних доаміноглікозидів або цефалоспоринових антибіотиків III покоління.Цефепім високостійкий до гідролізубільшістю бета-лактамаз, має малу спорідненість відносно бета-лактамаз,кодованих хромосомними генами, і швидко проникає в грамнегативні бактеріальні клітини.Активний щодо грампозитивнихаеробів: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, щопродукують бета-лактамазу), Staphylococcus hominis, Staphylococcussaprophyticus, штамів Streptococcus spp.: Streptococcus pyogenes (група A);Streptococcus agalactiae (група B); Streptococcus pneumoniae; іншихбета-гемолітичних Streptococcus spp. (групи C,G,F), Streptococcus bovis (групаD), Streptococcus viridans; відносно грамнегативних аеробів: Pseudomonas spp.,що включають P. aeruginosa, P. putida, P. stutzeri; Escherichia coli,Klebsiella spp.(що включають Klebsiella pseudomoniae, Klebsiella oxytoca,Klebsiella oxaenae); Enterobacter spp. (що включають Enterobacter cloacae,Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans), Enterobacter sakazakii); Proteusspp. (що включають Proteus mirabilis, Proteus vulgaris; Acinetobactercalcoaceticus (Acinetobacter anitratus, Acinetobacter lwoff); Aeromonashydrophila; Capnocytophaga spp., Citrobacter spp.(що включають Citobacterdiversus, Citobacter freundii); Campylobacter jejuni, Cardnerella vaginalis,Haemophilus ducrei, Haemophilus influenzae, у тому числі штами, щопродукують бета-лактамазу; Haemophilus parainfluenzae, Hafnia alvei, Legionellaspp.; Morganella morganii; Moraxella catarrhalis, у тому числі штами, щопродукують бета-лактамазу; Neisseria gonorrhoeae, у тому числі штами, щопродукують бета-лактамазу; Neisseria meningitidis; Providenciaspp. (у тому числі P. rettgeri, P. stuartii); Salmonella spp.; Serratia spp.(включаючи S. marcescens, S. liquefaciens); Shigella spp.; Versiniaenterocolitica.Анаероби: Bacteroides spp.,включаючи B. melaninogenicus та інші мікроорганізми порожнини рота, що належатьдо Bacteroides; Clostridium perfringens; Fusobacterium spp.; Mobiluncus spp.;Peptostreptococcus spp.; Veillonella spp.Більшість штамів ентерококів істафілококи, резистентні до метициліну, резистентні до більшостіцефалоспоринових антибіотиків, включаючи цефепім.Цефепім неактивний відносно деяких штамівXanthomonas maltophilia (Pseudomonas maltophilia), Bacteroides fragilis іClostridium difficile.Фармакокінетика.Після внутрішньовенного івнутрішньом’язового введення цефепіму в дозі 500 мг максимальна концентраціяспостерігається через 30 хвилин і становить 38 – 40 мкг/мл і 8 – 9 мкг/млвідповідно; час досягнення середньої терапевтичної концентрації у плазмі крові– 12 годин; середня терапевтична концентрація при внутрішньовенному введенні – 0,7 мкг/мл, при внутрішньом’язовомувведенні – 0,2 мкг/мл. Зв’язування цефепіму з білками плазми становитьменше 19% і не залежить від концентрації препарату в сироватці крові. Значніконцентрації визначаються у сечі, жовчі, перитонеальній рідині, ексудатіпухиря, слизовому секреті бронхів, мокротинні, передміхуровій залозі, апендиксіі жовчному міхурі.Цефепім виділяється нирками,головним чином шляхом гломерулярної фільтрації. У сечі визначається приблизно85% введеної дози у вигляді незміненого цефепіму. Період напіввиведенняцефепіму із організму в середньому становить приблизно 2 години.У пацієнтів старше 65 років знормальною функцією нирок величина ниркового кліренсу менша, ніж у молодиххворих. У хворих з порушеннями функційнирок збільшується період напіввиведення з організму.У середньому період напіввиведенняцефепіму при проведенні гемодіалезу становить 13 годин і 19 годин - припроведенні перитонеального діалізу.Фармакокінетика цефепіму у хворих зпорушеннями функції печінки незмінена.
Показання для застосування.Бактеріальні інфекції, спричиненічутливими мікроорганізмами: перитоніт, сепсис, менінгіт, холангіт, холецистит,емпієма жовчного міхура; пієлонефрит, пієліт, уретрит, цистит, гонорея;інфекції кісток, суглобів, шкіри і м’яких тканин, інфіковані рани і опіки;фебрильна нейтропенія, профілактика післяопераційної інфекції.
Спосіб застосування тадози. Дорослимі дітям старше 13 років звичайно вводять внутрішньом’язово (в/м) абовнутрішньовенно (в/в) в дозі 1 г з інтервалом 12 годин. Тривалість лікування звичайностановить 7 – 12 днів, тяжкі інфекції можуть потребувати більш тривалоголікування.Дозу препарату і тривалість терапіївстановлюють індивідуально, залежно від чутливості мікроорганізмів, тяжкостіінфекції і функціонального стану нирок.Рекомендації щодо дозуванняпрепарату наведені в таблиці: 1.Таблиця1. Тип інфекції. Дози,спосіб введення, інтервал між введенями. Тривалість терапії, (дні). Інфекція нижніх відділів дихальних шляхів (включаючи пневмонію) середнього та тяжкого ступеня тяжкості викликані S. pneumoniae, P. aeruginosa, K. Pneumonia, або різновиди Enterobacter. 1-2 г в/в кожні 12 годин (2 рази на добу) 10 Дуже тяжкі інфекції -нейтропенічна лихоманка (в якості емпіричної терапії). 2 г в/в кожні 8 годин (3 рази на добу) 7 Інфекції сечових шляхів легкого і середнього ступеня тяжкості, включаючи пієлонефрит викликані E. coli, K. pneumoniae, або P. mirabilis. 0,5-1 г в/в або в/м кожні 12 годин (2 рази на добу) 7-10 Тяжкі інфекції сечових шляхів, включаючи пієлонефрит викликані E. coli, K.pneumoniae. 2 г в/в кожні 12 годин (2 рази на добу) 10 Середні та тяжкі інфекції щкіри і м’яких тканин викликані S. aureus або S. pyogenes 2 г в/в кожні 12 годин (2 рази на добу) 10 Інтраабдомінальні інфекції (використовується в комбінації з метронідазолом), викликані E. coli, viridans group streptococci, P. aeruginosa, K. Pneumoniae, різновиди Enterobacter або B. fragilis 2 г в/в кожні 12 годин (2 рази на добу) 7-10 Для хворих з порушеннямфункції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв) початкова доза повинна бутитакою ж, як і для хворих з нормальною функцією нирок, однак підтримуюча дозаповинна бути скоригована. Рекомендовані дози препарату Ефіпім для хворих знирковою недостатністю наведені у таблиці 2.:Таблиця2. Кліренс креатиніну, мл/хв Рекомендовані дози (залежно від ступеня тяжкості інфекції) Дуже тяжкі Тяжкі Середнього ступеня > 50 2 г кожні 8 годин (3 рази на добу) 2 г кожні 24 години (1 раз на добу) 1 г кожні 12 годин (2 рази на добу) 30 – 50 1 г кожні 8 годин (3 рази на добу) 2 г кожні 24 години (1 раз на добу) 1 г кожні 24 години (1 раз на добу) 11 - 29 1 г кожні 12 годин (2 рази на добу) 1 г кожні 24 години (1 раз на добу) 500 мг кожні 24 години (1 раз на добу) < 10 1 г кожні 24 години (1 раз на добу) 500 мг кожні 24 години (1 раз на добу) 250 мг кожні 24 години (1 раз на добу) Ефіпім можна вводитивнутрішньовенно або за допомогою глибокої внутрішньом’язової ін'єкції увелику м'язову масу (наприклад у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза).Для внутрішньовенного введення препаратувміст флакона 500 мг розчиняють у 5 мл стерильної води дляін'єкцій, вміст флакона 1 г розчиняють у 10 мл стерильної води дляін'єкцій. Також можна препарат розводити у 5% розчині глюкози для ін'єкцій або0,9% розчині натрію хлориду, як зазначено в таблиці 3 і вводити яквнутрішньовенне протягом 3-5 хвилин.Як і інші парентеральнілікарські препарати, приготовлені розчини препарату Ефіпім перед введеннямповинні перевірятися щодо відсутності механічних включень. Таблиця 3. Спосіб введення Об’єм розчину для розведення, мл Приблизний об’єм отриманого розчину, мл Приблизна концентрація цефепіму, мг/мл Внутрішньовенно: 1 г/ флакон 10 11,3 100 Внутрішньом'язово: 1 г/ флакон 2,4 3,6 280 При введенні через системудля внутрішньовенного вливання приготовлений розчин Ефіпім у концентрації від 1 - 40 мг/млсумісний з такими парентеральними розчинами: 0,9% розчин натрію хлориду, 5% і10% розчин глюкози, розчин натрію лактату, розчин Рінгера з лактатом. Часвведення повинен бути не менше 30 хвилин.Перед введенням препарату Ефіпім задопомогою глибокої внутрішньом'язової ін'єкції препарат розчиняють у стерильнійводі для ін'єкцій, 5% розчині глюкози для ін'єкцій або 0,9% розчинінатрію хлориду для ін'єкцій, бактеріостатичній воді для ін'єкцій зпарабеном або бензиловим спиртом, 0,5% або 1% розчині лідокаїнугідрохлориду.
Побічна дія. З боку травного тракту, печінки:діарея, нудота, блювання, запор, біль у животі, диспепсія, підвищення АЛТ, АСТ,лужної фосфатази і загального білірубіну.Алергічні реакції: висип, свербіж, підвищеннятемператури, анафілактичні реакції.З боку серцево-судинної системи:біль у грудях, тахікардія.З боку дихальної системи: кашель,біль у горлі, задишка.З боку ЦНС: головний біль,запаморочення, безсоння, парестезії, неспокій, сплутаність свідомості, судоми.З боку системи кровотворення:анемія і еозинофілія, транзиторна тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія.З боку системи згортання крові:збільшення протромбінового часу.З боку сечовидільної системи:тимчасове підвищення азоту сечовини крові та/або креатиніну сироватки.Місцеві реакції: привнутрішньовенному введенні – флебіти; при внутрішньом’язовому введенні –гіперемія і біль.Інші: астенія, посиленняпотовиділення, вагініт, периферичні набряки, біль у спині.Відхилення даних лабораторниханалізів: під час клінічних досліджень, дані яких наведені, побічні ефектимали транзиторний характер і виникали з частотою < 2% :підйом аланінамінотрансферази(3,2%), аспартатамінотрансферази (2,7%), лужної фосфатази, загальногобілірубіну, анемія, эозинофілія, збільшення протромбінового часу або ПТТ іпозитивний результат тесту Кумбса без гемодалізу (18,3%). Тимчасовий підйомазоту сечовини крові або креатиніну в сироватці крові ітранзиторна тромбоцитопенія відзначались у 0,5% хворих. Також відмічалисятранзиторна лейкопенія і нейтропенія (<0,5%).
Протипоказання. Підвищена чутливість допрепарату, інших антибіотиківцефалоспоринового ряду,пеніцилінів або інших бета-лактамних антибіотиків, захворювання шлункового кишковоготракту(у тому числі в анамнезі), виразковий коліт, регіональний ентерит, абоантибіотико-асоційований коліт, важка хронічна ниркова недостатність. Клінічні дані про безпекузастосування препарату Ефіпім у період вагітності відсутні; застосуванняможливо тільки під наглядом лікаря, коли потенційна користь перевищує можливийризик. Ефіпім виділяється з грудниммолоком у дуже низьких концентраціях. Проте у період лактації застосовуватипрепарат слід з обережністю.Ефективність і безпеказастосування препарату для лікування дітей до 13 років не встановлені.
Передозування. На випадок передозування,особливо у хворих з порушенням функції нирок, рекомендують проведеннягемодіалізу; перитонеальний діаліз є малоефективним.
Особливості застосування. Препарат слід застосовуватиобережно пацієнтам з будь-якими формами алергії, особливо при алергічнихреакціях на лікарські препарати в анамнезі. При появі алергічної реакції наЕфіпім застосування препарату треба припинити.При виникненні діареї на фоні лікуванняЕфіпімом можливий розвиток псевдомембранозного коліту. Коліт легкої формиможе пройти самостійно після припинення прийому препарату; помірні або тяжківипадки можуть вимагати спеціального лікування.При застосуванні препарату Ефіпім можливийрозвиток суперінфекції, що потребує відміни препарату.На фоні лікування можливийпозитивний тест Кумбса.
Взаємодія з іншимилікарськими засобами. Розчин препарату Ефіпім , як і більшістьінших бета-лактамних антибіотиків, не слід вводити з розчинами метронідазолу,ванкоміцину, гентаміцину, тобраміцину сульфату і нетилміцину сульфату. Призастосуванні розчину препарату Ефіпім разом з цими препаратами кожнийантибіотик вводять окремо.
Умови та термін зберігання.Зберігатиу сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище250С.Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності – 2 роки. Розчин препарату Ефіпім стабільнийпротягом 24 годин при температурі 15 - 250С узахищеному від світла місці.
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
(0412) 46 01 50