міжнародна та хімічна назва: ранітидин;

основні фізико- хімічнівластивості:таблетки, вкриті оболонкою;

склад: 1 таблетка містить 168 мгранітидину гідрохлориду, що відповідає 150 мг ранітидину;допоміжні речовини: полівінілпіролідон, крохмалькартопляний, крохмаль кукурудзяний модифікований, магнію стеарат,гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (Е171), етилцелюлоза, діетилфталат.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Противиразковий засіб.Антагоніст Н2-рецепторів.Код АТС A02В А02.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Ранітидин є засобом, який блокує Н2-гістаміновірецептори. Основний ефект пов’язаний з блокуючою дією на рецептори парієтальнихклітин шлунка, внаслідок чого зменшується секреція залоз шлунка, головним чином– виділення соляної кислоти. Препарат пригнічує не тільки спонтанну шлунковусекрецію, а й секрецію, викликану дією гістаміну, пентагастрину, кофеїну, атакож розтягненням шлунка. Ранітидин не має антиандрогенної дії, оскільки незв’язується з андрогенними рецепторами. Ранітидин не впливає на секреціюпепсину, загальна кількість виробленого пепсину знижується тільки по мірізниження кількості об’єму виділеного шлункового соку. Ранітидин значно невпливає на стимульовану пентагастрином секрецію внутрішнього фактора, маловпливає або не впливає на рівень гастрину.Фармакокінетика. Ранітидин швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту.Прийом їжі не чинить значного впливу на всмоктування препарату. Максимальнаконцентрація в плазмі крові досягається приблизно через 2 години післяодноразового прийому. Біодоступність після прийому внутрішньо становить 50%.Після одноразової пероральної дози 150 мг ранітидину концентрація в сироватцікрові, необхідна для пригнічення спонтанної секреції соляної кислоти на 50%,зберігається протягом 12 годин. Об’єм розподілу – 1,4 л/кг, ступінь зв’язуванняз білками плазми – 15%. В невеликій кількості ранітидин метаболізується впечінці до N-оксидів, S-оксидів і деметильованого ранітидину. Періоднапіввиведення з плазми становить 2 - 3 години. Приблизно 30% прийнятої дозивиділяється в незмінному стані з сечею протягом 24 годин, нирковий кліренс становитьблизько 410 мл/хв, що вказує на активну екскрецію нирковими канальцями.Основним метаболітом, що міститься в сечі (менше 4% прийнятої дози), є N-оксид,інші метаболіти: S-оксид і деметильований ранітидин (по 1%). Інша частинаприйнятої дози ранітидину виділяється з калом.Спостереження за хворими з порушенням функції печінки (компенсованийцироз) показали, що зміна періоду напіввиведення, розподілу, кліренса ібіодоступності практично незначна.Ранітидин проникає крізь плацентарний бар’єр, в материнське молоко.Дуже незначною мірою проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, тому надзвичайнорідко спостерігаються побічні явища з боку центральної нервової системи.

Показання для застосування.Доброякісна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки; невиразкова диспепсія;рефлюкс-езофагіт; для профілактики і лікування виразок, зумовленихзастосуванням нестероїдних протизапальних засобів; синдром Золлінгера-Еллісона;для профілактики аспірації шлункового соку при пологах і під час загальноїанестезії; у схемах ерадикації H. pylori (у комбінації з антибактеріальнимизасобами).

Спосіб застосування та дози.Препарат застосовують внутрішньо перед їжею, запиваючи водою.Доброякісна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки:150 мг 2 рази на день (вранці і ввечері) або 300 мг перед сном протягом 4 - 8тижнів, у разі невиразкової диспепсії – 6 тижнів і 8 тижнів у разі лікуваннявиразок, викликаних застосуванням нестероїдних протизапальних засобів. Дляпідтримуючої терапії призначають по 150 мг на ніч.Немає достатнього досвіду щодо застосуванняранітидину для лікування дітей, його дія клінічно недостатньо вивчена, однакпрепарат успішно застосовувався для лікування дітей віком від 8 до 18 років.Дітям (виразка шлунка) – 2 - 4 мг/кг маси тіла 2рази на день. Максимальна добова доза – 300 мг.Інфекція Helicobacter pylori і виразкадванадцятипалої кишки: ранітидин 300 мг на день (у один або два прийоми), +амоксицилін 1г 2 рази на день або метронідазол 500 мг 2 рази на день протягом 2тижнів. Лікування ранітидином продовжують ще 2 тижні.Профілактика виразки шлунка і дванадцятипалої кишкипід час прийому нестероїдних протизапальних засобів : 150 мг 2 рази на день.Рефлюкс-езофагіт: 150 мг 2 рази на день або 300 мг передсном протягом 8 тижнів, при тяжкій формі захворювання – 150 мг 4 рази на деньпротягом 12 тижнів, для підтримуючої терапії (довгостроково) – 150 мг 2 рази надень.Синдром Золлінгера-Еллісона: 150 мг 3 рази на день,при необхідності дозу можна збільшити. Є клінічний досвід застосуванняранітидину в дозі до 6 г на день.При порушенні функції нирок дозу знижують,призначають 150 мг на ніч.

Побічна дія. Звичайно препарат переноситься добре. Побічні явищапоодинокі і оборотні після зниження дози або припинення прийому препарату.Можливі пронос та інші гастроінтестинальні порушення, рідко ураження печінки,головний біль, запаморочення, висип та втома. Ці явища зазвичай зникають впроцесі лікування. Рідко - гострий панкреатит, брадикардія. В окремих випадкаху хворих похилого віку чи тяжко хворих пацієнтів – атріовентрикулярна блокада,сплутаність свідомості, депресія і галюцинації. Дуже рідко відзначаютьсяреакції гіперчутливості (пропасниця, артралгія, тромбоцитопенія, панцитопенія).

Протипоказання. Ранітидин протипоказаний при підвищеній чутливостідо ранітидину чи допоміжних речовин препарату, гострій порфірії, вагітності і вперіод годування груддю.

Передозування. Після застосування одночасно 18 г ранітидинуспостерігались оборотні реакції, вказані в розділі “Побічна дія”. Додаткововідзначені порушення ходи і гіпотензія. При передозуванні застосовують звичайнізаходи для попередження всмоктування препарату з шлунково-кишкового тракту,забезпечують клінічне спостереження за хворим і при необхідності застосовуютьпідтримуючу терапію.

Особливості застосування. Пацієнтам з ослабленою функцією нирок дозузменшують. Слід бути обережними хворим з порушенням функції печінки. Призахворюваннях печінки препарат можна застосовувати тільки зваживши можливийризик від застосування. Слід взяти до уваги, що при застосуванні препаратузменшується здатність шлункового соку знищувати мікроорганізми і підвищуєтьсяризик захворювання на сальмонельоз.Вплив на здатність керувати транспортними засобами:у поодиноких випадках можливі побічні явища з боку центральної нервової системи(запаморочення), у зв’язку з цим слід бути обережним.Лікування препаратом не можна припиняти раптово,оскільки це може призвести до загострення виразкової хвороби.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. Всмоктування Ранітидину знижує сукральфат. Ранітидин практично невзаємодіє з ензиматичною мікросомальною системою цитохрому Р-450 в печінці ітому не впливає на метаболізм інших медикаментів (діазепаму, лідокаїну,фенітоїну, пропранололу, теофіліну і варфарину). Ранітидин знижує кислотністьшлункового соку, тому може впливати на всмоктування тих речовин, абсорбція якихзалежить від ступеня кислотності шлункового соку.У період лікування слід утримуватись від куріння іприйому алкоголю.

Умови та термін зберігання.Зберігати у сухому, захищеному від світла місці притемпературі від 15оС до 30°С.Термін придатності 2 роки. а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z