міжнародна та хімічна назви: clozapine;8-хлоро-11-(4-метил-1-піперазиніл)-5Н-дибензо-[b, е][1,4] діазепін;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 25 мг: круглітаблетки світло-жовтого кольору, з рискою на одному боці і відбитком “S6” наіншому;таблетки по 100 мг: круглі таблетки жовтого кольору, з рискою інаписом “INTAS” на одному боці і відбитком “S5” на іншому;
склад: 1 таблетка містить 25 мг або 100 мг клозапіну;допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, повідон (К-30),магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні препарати. Код АТС N05А Н02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Скізорил - антипсихотичний препарат. Вінвиявляє слабку блокуючу дію на допамінові D1-, D2-, D3-і D5 - рецептори і дуже сильну – на D4- рецептори, крімтого, має виражену адренолітичну, антихолінергічну, антигістамінну таантисеротонінергічну дію. Скізорил викликає швидкий і виражений седативний ефект і має сильнуантипсихотичну дію. Антипсихотичний ефект відмічається у хворих на шизофренію,резистентних до лікування іншими лікарськими препаратами. У таких випадкахСкізорил ефективний відносно продуктивної симптоматики шизофренії. У перші 6тижнів від початку лікування клінічно значуще поліпшення спостерігалосяприблизно у третини хворих, а при продовженні терапії до 12 місяців – приблизноу 60% пацієнтів. Крім того, була описана позитивна динаміка деяких когнітивнихрозладів. В епідеміологічних дослідженнях також було показано, що у хворих, якіотримували лікування Скізорилом, має місце зниження частоти самовбивств ісуїцидальних спроб майже у 7 разів у порівнянні з хворими на шизофренію, які неотримували даний препарат.Скізорилпрактично не спричинює серйозних екстрапірамідних реакцій типу гостроїдистонії. Паркінсоноподібні реакції та акатизія відмічаються дуже рідко. Навідміну від «класичних» нейролептиків, Скізорил не підвищує або майже непідвищує рівні пролактину, що дає змогу уникнути таких побічних ефектів, якгінекомастія, аменорея, галакторея та імпотенція.Фармакокінетика.ВсмоктуванняСкізорилу після прийому внутрішньо досягає 90 - 95%; ні швидкість, ні ступіньвсмоктування не залежать від вживання їжі.При першому проходженні через печінку клозапін, активна речовинаСкізорилу, незначною мірою зазнає метаболізму. Абсолютна біодоступністьстановить 50 - 60%. При рівноважному стані на фоні дворазового прийомупрепарату протягом тижня максимальні концентрації в крові досягаються всередньому через 2,1 год (від 0,4 до 4,2 год), об'єм розподілу становить 1,6л/кг. Зв'язування клозапіну з білками плазми досягає приблизно 95%. Йоговиведення має двофазовий характер, середній період напіввиведення кінцевої фазистановить 12 год (діапазон коливань - від 6 до 26 год). Після одноразовогоприйому 75 мг препарату період напіввиведення термінальної фази становить усередньому 7,9 год. Це значення зростає до 14,2 год при досягненні рівноважногостану внаслідок застосування препарату в дозі 75 мг на добу протягом не менше 7днів. Було відмічено, що в період рівноважного стану при підвищенні добовоїдози препарату з 37,5 мг до 75 мг і 150 мг (у два прийоми) спостерігаєтьсялінійне дозозалежне збільшення площі під кривою «концентрація-час» (AUC), атакож збільшення максимальних і мінімальних концентрацій у плазмі.Перед виведенням клозапін майже повністю метаболізується. Активністьмає лише один із його основних метаболітів – дезметил похідне. Йогофармакологічні ефекти виражені значно слабше і менш тривалі. У незміненомувигляді клозапін виявляється у сечі і калі лише у слідовій кількості. Приблизно50% від величини використаної дози препарату виділяється у вигляді метаболітівз сечею і 30% - з калом.
Показання для застосування. Скізорил показаний для- лікуванняшизофренії у разі резистентності до «класичних» антипсихотиків або їхнепереносимості;- лікуванняшизофренії або шизоїдних розладів зі схильністю до суїциду.
Спосібзастосування та дози. Дозипрепарату повинні підбиратися індивідуально. Кожному пацієнту слід призначатимінімальну ефективну дозу. Пацієнтам, які отримують лікарські препарати, що взаємодіютьз клозапіном (такі як бензодіазепіни або селективні інгібітори зворотногозахоплення серотоніну), необхідні зміни у його дозуванні.Для прийому внутрішньо рекомендують такі дози. Початковий етап лікування: у перший день призначають по 12,5 мг (½таблетки по 25 мг) 1 або 2 рази на день; на другий день – 1 або 2 таблеткипрепарату по 25 мг. У подальшому, за умови доброї переносимості, дозу препаратуможна повільно підвищувати на 25 - 50 мг так, аби протягом 2 - 3 тижнів досягтидобової дози, яка дорівнює 300 мг. Потім, за необхідності, добову дозу можнапідвищувати і далі, на 50 мг - 100 мг кожні 3 - 4 дні або, краще, 7 днів.Терапевтичний діапазон доз. У більшості хворих настання антипсихотичної діїпрепарату можна очікувати при застосуванні добової дози Скізорилу 300 - 450 мг(у декілька прийомів). У деяких хворих ефективними можуть виявитися менші дози,іншим потрібні дози до 600 мг на добу. Добову дозу можна розділяти на окреміприйоми нерівномірно, призначаючи її більшу частину перед сном.Максимальна доза. Для досягнення повного терапевтичного ефектудеяким хворим потрібно призначення більш високих доз препарату. У цьому випадкудоцільно поступове збільшення дози (кожний раз не більше, ніж на 100 мг) додосягнення 900 мг на добу. Слід брати до уваги можливість частішого розвиткупобічних дій (зокрема появи судом) при використанні доз препарату, щоперевищують 450 мг на добу.Підтримуюча доза. Після досягнення максимального терапевтичногоефекту у багатьох хворих є можливість перейти на використання підтримуючих доз.Зменшувати дозу препарату слід повільно і поступово. Підтримуюче лікуванняповинно проводитися не менше 6 місяців. Якщо добова доза препарату не перевищує200 мг, можна перейти на одноразовий вечірній прийом препарату.Припинення терапії. У разі запланованого припинення лікуванняСкізорилом рекомендується поступове, протягом 1 - 2 тижнів, зменшення дози. Занеобхідності раптової відміни препарату (наприклад у випадку лейкопенії) слідвстановити пильне спостереження за хворим через можливе загострення психотичноїсимптоматики або симптоматики, пов'язаної з холіноергічними ефектами, такими якголовний біль, нудота, блювання та діарея.Відновлення лікування. Якщо після останнього прийому Скізорилу минулобільше 2 днів, лікування слід відновлювати, починаючи з дози 12,5 мг (½таблетки по 25 мг), яка приймається один або два рази протягом першого дня.Якщо ця доза препарату переноситься добре, то в подальшому підвищення дози додосягнення терапевтичного ефекту можна здійснювати швидше, ніж церекомендується для початкового лікування. Однак, якщо у хворого в початковийперіод лікування відмічалася зупинка дихання або серцевої діяльності, але потімдозу препарату вдалось успішно довести до терапевтичної, підвищення дози приповторному призначенні препарату слід здійснювати з особливою обережністю.Перехід з попереднього лікування антипсихотиками натерапію Скізорилом.Коли лікування Скізорилом необхідно розпочати у пацієнта, який вже приймаєантипсихотик внутрішньо, рекомендується спочатку поступово (протягом приблизноодного тижня) відмінити його. Починати терапію Скізорилом за вищенаведеноюсхемою можна не раніше, ніж через 24 год після повної відміни антипсихотика. Застосування хворими похилого віку.Рекомендується у цих випадках починати лікування з найнижчої дозипрепарату (у перший день - 12,5 мг одноразово), а для подальшого підвищенняобмежуватися дозою, що дорівнює 25 мг на день.
Побічна дія. З боку системи кровіПотенційносерйозними побічними реакціями, властивими Скізорилу, є гранулоцитопенія таагранулоцитоз, частота виникнення яких досягає відповідно 3% і 0,7%. У зв'язкуз цим Скізорил слід призначати лише тим хворим, які резистентні до лікуванняіншими препаратами і в яких можна регулярно контролювати склад периферичноїкрові. Хоча відміна препарату, як правило, веде до зворотного розвитку цихускладнень, агранулоцитоз може призводити до сепсису і смертельного кінця. Убільшості випадків (приблизно 85%) ці ускладнення розвиваються у перші 18тижнів терапії. Оскільки для запобігання розвитку агранулоцитозу, що загрожуєжиттю, потрібна негайна відміна препарату, контроль за кількістю лейкоцитів укрові обов'язковий.Можуть розвинутися лейкоцитоз і/або еозинофілія неясного генезу,особливо у перші тижні лікування. Дуже рідко Скізорил може спричинюватитромбоцитопенію.З боку центральної нервової системиВідчуття стомленості, сонливість і седативний ефект - побічні явища, щонайчастіше зустрічаються. Може також виникати запаморочення або головний біль.Скізорил може спричинювати зміни на ЕЕГ, у тому числі"спайк-хвилі" і комплекси хвиль. Препарат дозозалежним чином знижуєпоріг судомної готовності і може спричинювати міоклонічні м'язові скороченняабо генералізовані судомні напади. У цьому випадку слід зменшити дозу Скізорилуі за необхідності призначити протисудомну терапію. Рідко Скізорил можеспричинити сплутаність свідомості, занепокоєння, збудження і делірій.Можуть розвиватися екстрапірамідні симптоми, однак вони виражені слабшеі зустрічаються рідше, ніж при лікуванні класичними антипсихотиками.Повідомлялося про такі явища, як м'язова ригідність, тремор і акатизія, однакгостра дистонія, як побічна дія Скізорилу, не описана.З боку вегетативної нервової системиОписані сухість у роті, порушення гостроти зору, потовиділення ітерморегуляції. Відносно частою, хоча і несподіваною, з фармакологічної точкизору, побічною дією є посилене слиновиділення. З боку серцево-судинної системиМожуть відмічатися, особливо у перші тижні лікування, тахікардія таортостатична гіпотензія, що супроводжуються або не супроводжуютьсянепритомністю. Рідше може розвиватися артеріальна гіпертензія. Описані окремівипадки тяжкого судинного колапсу. Можливі зміни на ЕКГ. Описані окремі випадкисерцевих аритмій, перикардиту, а також окремі випадки міокардиту (зеозинофілією або без неї), які призводили іноді до летального кінця. Отже, якщоу хворих, які приймають Скізорил, розвиваються неспецифічні зміни з боку серця,необхідно враховувати можливість міокардиту. Спостерігалися одиничні випадкивиникнення кардіоміопатії. При підтвердженні цих діагнозів Скізорил слідвідмінити при оцінці ризику для пацієнта.Описані окремі випадки розвитку тромбоемболій.З боку дихальної системиВ окремих випадках виникало пригнічення або зупинка дихання, щосупроводжувалось або не супроводжувалося судинним колапсом.Іноді у хворих з порушеннями ковтання або внаслідок гострогопередозування препарату може виникати аспірація шлункового вмісту.З боку шлунково-кишкового трактуМожуть спостерігатися нудота, блювання, запор і дуже рідко - кишкованепрохідність.Описані транзиторне підвищення активності печінкових ферментів і рідко- гепатит і холестатична жовтяниця. Відомі окремі випадки розвиткуфульмінантного некрозу печінки. У разі розвитку жовтяниці Скізорил требавідмінити.Рідко на фоні лікування Скізорилом відмічається розвиток дисфагії, якаможе стати причиною аспірації.Відомі окремі випадки розвитку гострого панкреатиту.З боку сечостатевої системиЄ повідомлення про розвиток нетримання сечі, затримки сечі, а також продекілька випадків пріапізму. У зв'язку з терапією Скізорилом повідомлялося проокремі випадки гострого інтерстиціального нефриту.ІншіУ деяких хворих при тривалому лікуванні спостерігалося значне збільшеннямаси тіла.У поодиноких випадках стійка гіперкальціємія, яка призводить докетоацидозу, може виникати у пацієнтів з первинною гіперкальціємією в анамнезі.Відомо, що у психіатричних хворих, які отримують традиційніантипсихотичні препарати (а також у психіатричних хворих, які не отримуютьлікування), реєструються випадки раптової смерті. Такі випадки мали місце середхворих, які приймали Скізорил.
Протипоказання. Підвищена чутливість до клозапіну або будь-яких інших інгредієнтівпрепарату; токсична або ідіосинкразична гранулоцитопенія або агранулоцитоз ванамнезі (за винятком розвитку гранулоцитопенії або агранулоцитозу внаслідокхіміотерапії, що застосовувалася раніше);порушення функції кісткового мозку;епілепсія, рефрактерна до адекватної терапії;алкогольний або інші токсичні психози, лікарські інтоксикації,коматозні стани;судинний колапс і/або пригнічення ЦНС будь-якої етіології;тяжкі захворювання нирок або серця (міокардит);активні захворювання печінки, що супроводжуються нудотою, анорексієюабо жовтяницею; прогресуючі захворювання печінки, печінкова недостатність;вагітність, дитячий вік до 15 років.
Передозування.Гостре навмисне абовипадкове передозування Скізорилу може закінчитися летально. Скарги ісимптоми.Сонливість,летаргія, арефлексія, кома, сплутаність свідомості, галюцинації, збудження,делірій, екстрапірамідні симптоми, підвищення рефлексів, судоми; підвищенеслиновиділення, розширення зіниці, нечіткість зору, коливання температури тіла;гіпотензія, колапс, тахікардія, аритмії; аспіраційна пневмонія, задишка,пригнічення або зупинка дихання.Лікування. У перші 6 год після прийому препарату -промивання шлунка та/або введення активованого вугілля (перитонеальний діаліз ігемодіаліз, у більшості випадків, неефективні). Симптоматична терапія прибезперервному контролі функцій серцево-судинної системи, підтриманні дихання,контролі за електролітами і кислотно-лужною рівновагою. Для лікуванняартеріальної гіпотензії не рекомендується застосовувати адреналін через небезпекурозвитку парадоксального ефекту. Через можливості розвитку відстрочених реакційпильне медичне спостереження слід здійснювати протягом щонайменше 5 днів.
Особливості застосування. У зв'язку з тим, що Скізорил може спричинитиагранулоцитоз, обов'язковою умовою є дотримання нижчезазначених заходівбезпеки.Одночасно із Скізорилом не повинні застосовуватися лікарськіпрепарати, які мають виражену пригнічуючу дію на функцію кісткового мозку. Крімтого, слід уникати одночасного прийому антипсихотичних препаратів тривалої діїу формі депо, які у зв'язку зі своєю потенційною мієлосупресивною дією неможуть бути швидко виведені з організму в необхідних ситуаціях (наприклад привиникненні гранулоцитопенії). Пацієнтам, які мають в анамнезі первиннезахворювання кісткового мозку, Скізорил можна призначати лише в томувипадку, коли очікуваний ефект терапії перевершує ризик розвитку небажанихреакцій. Такі пацієнти перед початком лікування Скізорилом повинні бути пильнообстежені гематологом.Особливу увагуслід приділяти хворим, які мають низьку кількість лейкоцитів через доброякіснуетнічну нейтропенію. Лікування Скізорилом у таких випадках може бутирозпочато після згоди гематолога.Регулярнийконтроль кількості лейкоцитів і абсолютної кількості нейтрофілів.За 10 днів до початку лікування Скізорилом слід визначити кількістьлейкоцитів і лейкоцитарну формулу, аби впевнитись у тому, що препарат будутьотримувати хворі тільки з нормальними показниками (кількість лейкоцитів і 3500/мм3 і абсолютна кількість нейтрофілів і 2 000 м3).Від початку терапії Скізорилом кількість лейкоцитів і, по можливості, абсолютнукількість нейтрофілів слід контролювати щотижня протягом 18 тижнів, уподальшому – не рідше одного разу на місяць протягом усього періодузастосування препарату і через місяць - після повної відміни Скізорилу. Під часкожного візиту лікар повинен нагадувати хворому про необхідність негайногозвернення до лікаря при виникненні будь-якої інфекції, при підвищеннітемператури тіла, болю в горлі або інших грипоподібних симптомах. У разівиникнення будь-яких симптомів інфекції слід негайно визначити лейкоцитарнуформулу крові. Зниженнякількості лейкоцитів і/або абсолютної кількості нейтрофілів.Якщо у перші 18 тижнів лікування Скізорилом кількість лейкоцитівзнижується до 3 500 - 3 000/мм3 та/або абсолютна кількістьнейтрофілів знижується до 2 000 - 1 500/мм3, контроль цих показниківслід проводити мінімум 2 рази на тиждень. Після 18 тижнів терапії Скізориломгематологічний контроль з частотою мінімум 2 рази на тиждень необхідний у томувипадку, коли кількість лейкоцитів знижується до 3000 - 2500/мм3та/або абсолютна кількість нейтрофілів – до 1 500 – 1 000/мм3.Крім того, якщо убудь-який період терапії Скізорилом відмічається істотне зниження кількостілейкоцитів у порівнянні з вихідним рівнем, слід провести повторне визначеннякількості лейкоцитів і лейкоцитарної формули. Зниження кількості лейкоцитіввважають «істотним» при його одноразовому зменшенні до 3 000/мм3 інижче або у разі сумарного зменшення на 3 000/мм3 або більшепротягом 3 тижнів.При зниженнічисла лейкоцитів у перші 18 тижнів терапії Скізорилом до < 3 000/мм3та/або абсолютної кількості нейтрофілів до < 1 500/мм3, а вперіод після 18 тижнів терапії Скізорилом – відповідно, до < 2 500/мм3і/або до < 1 000/мм3, препарат слід негайно відмінити.Уцих випадках необхідно щоденне дослідження кількості лейкоцитів і лейкоцитарноїформули і пильне спостереження за хворими відносно виникнення у нихгрипоподібних симптомів або інших ознак, що вказують на наявність інфекції.Гематологічний контроль проводиться до повної нормалізації гематологічнихпоказників.Якщо післявідміни Скізорилу спостерігається подальше зниження кількості лейкоцитів нижче 2 000/мм3та/або абсолютної кількості нейтрофілів нижче 1 000/мм3, лікуванняцього стану слід проводити під керівництвом досвідченого гематолога. Поможливості хворийповинен бути переведений до спеціалізованогогематологічного відділення, в окремий бокс, і йому може бути призначеновведення гранулоцитарно-макрофагального колонієстимулювального фактора абогранулоцитарного колонієстимулювального фактора.Терапіюколонієстимулювальним фактором рекомендується припиняти після збільшеннякількості нейтрофілів до рівня, що перевищує 1 000/мм3. Хворим, якимСкізорил був відмінений через лейкопенію і/або нейтропенію, не можна призначатице йпрепарат повторно.Для підтвердженнязначень гематологічних показників рекомендується зробити наступного дняповторний аналіз крові, однак Скізорил слід відмінити вже після отриманнярезультатів першого аналізу.Перериваннятерапії з негематологічних причин.Тим пацієнтам, уяких терапія Скізорилом, що тривала більше 18 тижнів, була перервана більше ніжна 3 дні (але менше 4 тижнів), показаний щотижневий контроль кількостілейкоцитів і, по можливості, нейтрофілів у крові протягом додаткових 6 тижнів.Якщо при цьому гематологічних змін не відмічається, подальший контрольгематологічних показників може здійснюватися не частіше, ніж один раз на 4тижні. Якщо ж терапія Скізорилом була перервана на 4 тижні і більше, у наступні18 тижнів лікування необхідний щотижневий гематологічний контроль.У разі розвиткуеозинофілії відміняти Скізорил рекомендується тоді, коли кількість еозинофілівперевищує 3 000/мм3, а відновлювати лікування можна тільки післязниження кількості еозинофілів менше 1 000/мм3.У разі розвиткутромбоцитопенії рекомендується відміняти Скізорил, якщо кількістть тромбоцитівстає нижче 50 000/мм3.На фоні прийомуСкізорилу може розвинутись ортостатична гіпотензія, що супроводжується або несупроводжується непритомністю. Рідко (приблизно в одного із 3 000 хворих, якіотримують Скізорил) можливий розвиток тяжкого колапсу, який можесупроводжуватися зупинкою серця і/або дихання. Імовірність розвитку такихускладнень вища під час початкового підбору дози препарату, коли її збільшуютьнадто швидко. Хворим із судомами в анамнезі за наявності серцево-судиннихзахворювань або хвороб нирок доза препарату, що призначається в перший день, неповинна перевищувати 12,5 мг один раз на день; подальше збільшення дози слідпроводити повільно. Хворі ізсупровідними захворюваннями печінки стабільного перебігу можуть отримуватиСкізорил, але потребують регулярного дослідження показників функції печінки впроцесі терапії. Відновити лікування можна лише за умови нормалізаціїпоказників функції печінки. Після відновлення лікування необхідно продовжуватирегулярно контролювати показники функції печінки.Під час терапіїСкізорилом можливо скороминуще підвищення температури тіла до 38°С і вище,причому частота цього явища найвища у перші 3 тижні лікування. Це підвищеннятемператури має звичайно доброякісний характер. Іноді воно можесупроводжуватися збільшенням або зменшенням кількості лейкоцитів у крові.Хворих із підвищеною температурою необхідно пильно обстежити для виключеннянаявності інфекційного захворювання або розвитку агранулоцитозу. За наявностівисокої температури слід пам'ятати про можливість розвитку злоякісногонейролептичного синдрому.Оскільки Скізорилможе спричинювати седативний ефект і збільшення маси тіла, що підвищує ризикрозвитку тромбоемболії, слід уникати іммобілізації хворих.У поодинокихвипадках відмічається поява гіперкальціємії високого ступеня, яка інодіпризводить до кетоацидозу у хворих, які мають первинну гіперкальціємію ванамнезі. Дія Скізорилу на рівень глюкози у хворих на діабет не була вивчена.Можливість змін толерантності до глюкози супроводжується у пацієнтів появоюполідипсії, поліурії, поліфагії та слабкістю. Під час стійкого прояву симптомівгіперкальціємії Скізорил слід відмінити.Вагітністьі лактаціяБезпеказастосування Скізорилу при лікуванні вагітних не встановлена, тому препаратслід призначати вагітним тільки у тому випадку, коли очікуваний ефект лікуваннячітко перевищує можливий ризик.Дослідження,проведені на тваринах, дають змогу припустити, що клозапін виводиться з грудниммолоком; тому матері, що отримують Скізорил, повинні припинити годуваннягруддю.Вплив на здатність керувати автомобілем та іншимимеханічними засобами.У зв'язку зі здатністю Скізорилу виявляти седативний вплив і знижуватипоріг судомної готовності хворим слід уникати керування автомобілем та іншимимеханічними засобами, особливо у перші тижні лікування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасно із Скізорилом не можназастосовувати препарати, які мають істотний пригнічуючий вплив на функціїкісткового мозку.Скізорил може посилювати центральну дію алкоголю, інгібіторів МАО тапрепаратів, що пригнічують ЦНС (засоби для наркозу, антигістамінні препарати табензодіазепіни).Особливої обережності слід дотримуватись у тих випадках, коли лікуватиСкізорилом починають хворих, які отримують (або нещодавно отримували)бензодіазепіни чи будь-які інші психотропні препарати, оскільки при цьомупідвищується ризик розвитку колапсу, який в деяких випадках може бути тяжким іпризводити до зупинки серця і/або дихання. Через можливість адитивної дії слід з обережністю одночаснозастосовувати препарати, які мають антихолінергічний, гіпотензивний ефекти, атакож препарати, що пригнічують дихання.Оскільки клозапін значною мірою зв'язується з білками плазми,застосування Скізорилу хворим, що приймає будь-який інший препарат, який маєвисоке зв’язування з білками (наприклад варфарин), може призводити дозбільшення концентрації цього препарату у крові і внаслідок цього - довиникнення характерних для нього побічних реакцій. І навпаки, при використанніпрепаратів, які значною мірою зв'язуються з білками плазми, внаслідоквитіснення клозапіну із зв'язку з білками можуть розвинутися властиві йомупобічні ефекти.Оскільки метаболізм клозапіну опосередкований головним чином цитохромомР450 1А2 і, можливо, меншою мірою цитохромом Р450 2D6, одночасне застосуванняпрепаратів, які мають спорідненість з одним або обома ферментами, можепризвести до збільшення концентрації в плазмі клозапіну і/або препарату, якийприймають одночасно. Однак при одночасному застосуванні з клозапіномтрициклічних антидепресантів, фенотіазинів та антиаритмічних засобів І С класу,які характеризуються зв'язуванням з цитохромом Р450 2D6, клінічно значущихвзаємодій до цього часу не відмічено. Проте теоретично можливо, що клозапінможе підвищувати концентрації цих препаратів у плазмі, у зв'язку з чим невиключено, що їх слід у таких випадках застосовувати в менших дозах, ніжзвичайно рекомендується.Застосування циметидину або еритроміцину одночасно з високими дозамиСкізорилу призводило до збільшення концентрацій клозапіну в плазмі і розвиткупобічних явищ.Повідомлялося про підвищення рівнів клозапіну в сироватці крові ухворих, які отримували Скізорил одночасно з флувоксаміном (до 10 разів) або зіншими селективними інгібіторами зворотного захвату серотоніну, такими якпароксетин, сертралін або флуоксетин (до 2 разів).Лікарські препарати, яким властиво підвищувати активність ферментів системицитохрому Р450, можуть знижувати концентрації клозапіну в плазмі. Відмінакарбамазепіну, який приймали одночасно, призводила до підвищення рівняклозапіну у плазмі. Показано, що одночасне застосування фенітоїну призводило дозниження концентрацій клозапіну в плазмі, що супроводжувалося зниженнямефективності Скізорилу.Одночасний прийом літію або інших препаратів, що впливають на функціїЦНС, може підвищити ризик розвитку злоякісного нейролептичного синдрому.Через свою норадренолітичну дію, Скізорил може ослаблюватигіпертензивну дію норадреналіну або інших препаратів з переважноюa-адренергічною дією і усувати пресорну дію адреналіну.Застосовувати Скізорил у комбінації з іншими нейролептиками нерекомендується.Призначення карбамазепіну слід уникати через його можливу пригнічуючудію на функцію кісткового мозку. Необхідно також пам'ятати про можливістьфармакокінетичної взаємодії клозапіну з іншими протисудомними препаратами.Відмічено, що вальпроєва кислота викликає лише незначне підвищення концентраціїклозапіну в крові і добре переноситься більшістю хворих при спільномузастосуванні із Скізорилом.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла,недоступному для дітей місці при температурі (15- 25 С). Термін придатності – 3роки.
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
(0412) 46 01 50