Екстра (Extra)
  • Опис:

    міжнародната хімічна назви: sildenafil; цитрат1-[(3-(6,7-дигідро-1метил-7-оксо-3-пропіл-1Н-піразоло[4,3-a]піримідин-5-іл)-4-етоксифеніл]сульфоніл]піперазину;

    основніфiзико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, ромбоподібної форми, червоногокольору;

    склад:1 таблеткамістить силденафілу цитрату у перерахуванні на силденафіл 50 або 100 мг;допоміжніречовини: гідроксипропілцелюлоза, натрію кроскармелоза, целюлозамікрокристалічна, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний, натріюкрохмальгліколят, гідпроксипропілметилцелюлоза, тальк очищений, барвниккармазин, баврник сансет жовтий, титану діоксид, тріацетин.

    Формавипуску. Таблетки,вкриті оболонкою.

    Фармакотерапевтичнагрупа. Засоби,що застосовуются при еректильній дисфункції.КодАТС G04B ЕОЗ.

    Фармакологічнівластивості. Фармакодинаміка.Пероральний препарат для лікування порушень ерекції. Відновлює порушенуздатність до ерекції і забезпечує природну відповідь на сексуальне збудження.Фізіологічний механізм ерекції статевого члена полягає у вивільненні оксиду азоту(NO) у кавернозному тілі при сексуальній стимуляції. Оксид азоту активуєфермент гуанілатциклазу, що призводить до підвищення рівня цГМФ, розслабленнягладеньких м’язів кавернозного тіла і посилення кровотоку у статевому члені.Силденафілє потужним і селективним інгібітором цГМФ-специфічної фосфодіестерази типу 5(ФДК 5), яка забезпечує розпад цГМФ у кавернозному тілі. Cилденафіл виявляєпериферичну еректильну дію. Силденафіл не чинить прямої розслаблюючої дії наізольоване кавернозне тіло, однак посилює релаксуючу дію NO у тканинікавернозного тіла. При активації шляху NO/цГМФ, що спостерігається присексуальному збудженні, пригнічення ФДЕ 5 під впливом силденафілу призводить допідвищення рівня цГМФ у кавернозному тілі. Через це для досягнення сприятливогофармакологічного ефекту препарату необхідна адекватна сексуальна стимуляція.Приодноразовому прийомі внутрішньо в дозах до 100 мг у здорових добровольцівпрепарат не викликав клінічно значущих змін ЕКГ. Максимальне зниженнясистолічного AT, у положенні лежачи, при застосуванні препарату внутрішньо вдозі 100 мг становило в середньому 8,4 мм рт.ст. Відповідне зниженнядіастолічного AT у положенні лежачи, становило 5,5 мм рт.ст. Зниження АТпояснюється вазодилатуючим ефектом силденафілу, можливо, за рахунок підвищеннярівня цГМФ у гладеньких м’язах судин.Активністьсилденафілу in vitro щодо ФДЕ 5 у 10 - 10 000 разів перевищує його активністьпорівняно з іншими ізоформами фосфодіестерази (ФДЕ за типами 1, 2, 3, 4 та 6).Зокрема, активність силденафілу щодо ФДЕ 5 у 4000 раз перевищує його активністьщодо ФДЕ 3 - цАМФ-специфічної фосфодіестерази, яка регулює скорочувальнуактивність міокарда. У деяких пацієнтів через 1 год після прийому препарату вдозі 100 мг виявлено легке, минуще порушення кольоровідчуття (синього/зеленого)за допомогою тесту Frаnsworth-Munsell 100; через 2 год після прийому препаратуце порушення минало. Припускають, що механізмом такого порушення зору єпригнічення ФДЕ 6, яка бере участь у процесі передачі світла в сітківці. Результатидослідження in vitro свідчать, що ефект илденафілу на ФДЕ 6 у 10 разівпоступається його активності щодо ФДЕ 5. Препарат несе впливає на гостроту зоруі контрастність сприйняття.Фармакокінетика.Препарат швидко всмоктується після прийому внутрішньо. Концентраціяпрепарату в плазмі крові після перорального прийому натще досягає максимальногозначення протягом 30 - 120 хв (в середньому 60 хв). Абсолютна біодоступністьпри прийомі внутрішньо становить в середньому 41% (25 - 63%). Фармакокінетикапрепарату при прийомі внутрішньо в рекомендованих дозах (25 - 100 мг) єлінійною. При прийомі силденафілу разом з жирною їжею швидкість всмоктуваннязнижується, період досягнення максимальної концентрації збільшується на 60 хв,а максимальна концентрація у плазмі крові знижується в середньому на 29%. Об’ємрозподілу силденафілу в рівноважному стані становить в середньому 105 л/кг.Силденафіл та його основний циркулюючий М-десметиловий метаболіт приблизно на96% зв’язується з білками плазми крові. Зв’язування з білками не залежить відконцентрації препарату. У здорових добровольців, які одержували препаратодноразово по 100 мг, менше 0,0002% (в середньому 188 мг) дози виявляли успермі через 90 хв після прийому. Одноразовий прийом препарату внутрішньо удозі 100 мг не супроводжувався зміною рухливості або морфології сперматозоїдів.Силденафілметаболізується переважно під впливом CYP3A4 (основний шлях) та CYP2C9(неосновний шлях) мікросомольних ізоферментів печінки. Основний циркулюючийметаболіт утворюється внаслідок N-десметилювання силденафілу. За селективністюдії на ФДЕ метаболіт можна співставити з силденафілом, а його активність щодоФДЕ 5 становить приблизно 50% активності самого препарату. Концентраціяметаболіту у плазмі крові становить приблизно 40% від такої у силденафілі.N-десметилметаболіт піддається подальшому метаболізму; кінцевий період йогонапіввиведення - приблизно 4 год. Загальний кліренс силденафілу з організмудорівнює 41 л/год, а кінцевий період напіввиведення – 3 - 5 год. Після прийомувнутрішньо силденафіл виводиться у вигляді метаболітів переважно з калом (майже80% введеної дози) і меншою мірою з сечею (приблизно 13% уведеної дози).Уздорових добровольців віком 65 років і старше кліренс силденафілу знижений, аконцентрація вільної лікарської речовини у плазмі крові приблизно на 40%перевищує рівень його у здорових добровольців молодшого віку (18 - 45 років).Проте, аналіз даних про безпеку показав, що вік не впливає на частотунегативних побічних ефектів.Восіб з легкою (кліренс креатиніну 50 - 80 мл/хв) та помірною (кліренс креатину30 - 49 мл/хв) нирковою недостатністю фармакокінетика силденафілу післяодноразового прийому внутрішньо у дозі 50 мг не змінювалася. В осіб з тяжкоюнирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) кліренс силденафілузнижувався, що призводило до збільшення AUC (100%) та максимальної концентрації(88%) у плазмі крові порівняно з такими у здорових добровольців.

    Показаннядля застосування. Порушення ерекції у чоловіків.

    Спосібзастосування та дози. Екстру приймають внутрішньо. Призначають у дозі 50 мг за 1год до статевого акту. З урахуванням ефективності та переносимості дозу можнапідвищити до 100 мг. Максимальна рекомендована доза становить 100 мг 1 раз надобу.

    Побічнадія. Препаратпереноситься добре. Найвірогіднішими побічними ефектами є головний біль,припливи крові, запаморочення, диспептичні реакції, закладеність носа, минущіпорушення зору (головним чином зміни кольоровідчуття об’єктів, а такожпосилення сприйняття світла й затуманення зору); при застосуванні препарату удозах, що перевищували рекомендовані, небажані явища були подібними довідзначених вище, однак реєструвалися частіше. Відзначені міалгія та випадкипріапізму, артралгія, люмбалгія, безсоння, схильність до інфекцій сечовивіднихшляхів, тривала ерекція (більше 4 годин).

    Протипоказання. Застосування силденафілу протипоказано пацієнтам звідомою гіперчутливістю до будь-якого компонента препарату. Оскільки силденафілпосилює гіпотензивну дію нітратів, його спільне призначення з донаторами оксидуазоту (такими як, амілнітрити) або нітратами у будь-якій формі протипоказано.Препарати для лікування порушень ерекції, включаючи сильденафіл, не повиннівикористовуватися пацієнтами, для яких сексуальна активність небажана(наприклад, пацієнти з тяжкими формами серцево-судинних захворювань, такими якнестабільна стенокардія або тяжка серцева недостатність).Дитячий вік до 18 років.

    Передозування.Симптоми:відчуття жару, запаморочення, головний біль, набряк слизової оболонки носа, порушеннязору, зниження артеріального тиску, нудота, блювання. Уразі передозування проводять стандартне симптоматичне лікування. Застосуваннядіалізу, напевно, не збільшує кліренс силденафілу, оскільки останній активнозв’язується з білками плазми й не виводиться з сечею.

    Особливостізастосування. Длядіагностики порушень ерекції, визначення їх можливих причин та виборуадекватного лікування необхідно зібрати повний медичний анамнез і провестиретельне фізичне обстеження пацієнта. Сексуальна активність становить певнийризик за наявності захворювань серцево-судинної системи. Через це передпочатком лікування з приводу порушень ерекції необхідне кардіологічнеобстеження хворого. Після широкого впровадження препарату в практику надійшлиповідомлення про серйозні порушення з боку серцево-судинної системи, яківключали стенокардію, інфаркт міокарда, раптову коронарну смерть, шлуночковіаритмії, геморагічний інсульт, минущу ішемію, артеріальну гіпер- абогіпотензію. Вказані випадки переважно розвивалися під час або відразу післясексуальної активності. У більшості пацієнтів спостерігалися фактори ризикурозвитку захворювань серцево-судинної системи.Препарати,призначені для лікування порушень ерекції, з обережністю застосовують у хворихз анатомічною деформацією статевого члена, наприклад при ангуляції,кавернозному фіброзі (хвороба Пейроні) та в осіб із захворюваннями, що сприяютьрозвитку пріапізму (серпоподібно-клітинна анемія, множинна мієлома або лейкоз).Відомості про застосування препарату при пептичній виразці тагеморагічному діатезі відсутні, із-за чого препарат хворим з такою патологієюпризначають з обережністю.Уневеликої кількості хворих зі спадковим пігментним ретинітом відзначеніспадкові порушення фосфодіестераз сітківки. Відомості про застосуванняпрепарату у хворих з пігментним ретинітом відсутні, тому препарат у них слідзастосовувати з обережністю.Препарати,призначені для лікування порушень ерекції, не слід призначати чоловікам, дляяких сексуальна активність небажана (тяжкі захворювання серцево-судинноїсистеми).Оскількипід час клінічних випробувань силденафілу спостерігалися запаморочення тапорушення зору, не слід керувати транспортом та працювати з потенційнонебезпечними механізмами до з’ясування індивідуальної реакції на препарат.Зобережністю слід застосовувати препарат при артеріальній гіпотензії,захворюваннях нирок та печінки.

    Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. Безпека та ефективність застосування препарату укомбінації з іншими засобами, призначеними для лікування порушень ерекції, невивчалися, тому подібні комбінації застосовувати не рекомендується.Одночаснепризначення Екстри та ритонавіру, високо специфічного інгібітора Р-450, нерекомендується. Одночасний прийом інгібітора протеаз ВІЛ ритонавіру на стадіїрівноважної концентрації (500 мг 2 рази на добу) з Екстрою (100 мг одноразово)призводить до 300% підвищення (у 4 рази) максимальної концентрації силденафілув плазмі крові та 1 000% (у 11 разів) збільшення AUC силденафілу.Циметидину дозі 800 мг, що є неспецифічним інгібітором CYP3A4, при одночасному прийомі зпрепаратом спричиняв підвищення концентрації Екстри в плазмі крові на 56% уздорових добровольців. Популяційний фармакокінетичний аналіз результатівклінічного дослідження продемонстрував зниження кліренсу Екстри при одночасномузастосуванні інгібіторів CYP3A4 (таких, як кетоконазол, еритроміцин,циметидин).Одноразовий прийом антациду (магнію/алюмінію гідроксиду) не впливав набіодоступність препарату.Заданими популяційного фармакокінетичного аналізу інгібітори CYP2C9 (толбутамід,варфарин), CYP2D6 (селективні інгібітори зворотного нейронального захопленнясеротоніну, трициклічні антидепресанти), тіазиди й тіазидоподібні діуретики,петльові та калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, блокаториb-адренорецепторів та індуктори метаболізму CYP450 (рифампіцин, барбітурати) невпливали на фармакокінетику силденафілу. Препарат є слабким інгібіторомізоферментів цитохрому Р-450-1А2. 2С9. 2С’І9. 2D6, 2Е1 та ЗА4 (ІК5о > 150мкмоль). При застосуванні Екстри у рекомендованих дозах максимальнаконцентрація його у плазмі крові становить майже 1 мкмоль, тому ємалоймовірним, що силденафіл здатний впливати на кліренс субстратів цихізоферментів.Ознакістотної взаємодії з толбутамідом у дозі 250 мг або варфарином у дозі 40 мг,які метаболізуються CYP2C9, не виявлено.Препарат(50 мг) не посилював гіпотензивної дії алкоголю у здорових добровольців примаксимальному рівні алкоголю в крові в середньому 80 мг/дл. У хворих наартеріальну гіпертензію ознак взаємодії препарату (100 мг) з амлодипіном невиявлено. Середнє додаткове зниження AT у положенні лежачи (систолічного - на 8мм рт.ст., діастолічного - на 7 мм рт.ст.) було подібним до такого при прийоміоднієї таблетки препарату у здорових добровольців. Дані про безпекузастосування свідчать про відсутність відмінностей у характері побічних ефектіву хворих, які одержували препарат разом з антигіпертензивними препаратами і безних.Екстрапідвищує гіпотензивний ефект нітратів. Застосування його з нітратами тадонаторами NО протипоказане.Екстра (50 мг) не призводить до збільшення тривалості кровотечі,спричиненої ацетилсаліциловою кислотою (150 мг).Одночасний прийом Екстри α-блокаторів (доксазозин) можеспричинювати симптоматичну гіпотензію у деяких пацієнтів.

    Умовита термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світламісці при температурі не вище 25°С. Термін придатності - 2 роки.
    а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
    A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z