міжнародна та хімічна назви: capecitabine,5'-дезокси-5-фтор-N-[(пентилокси)карбоніл]цитидин;
основні фізико-хімічні властивості: оранжевого кольору, подовженої форми,двоопуклі, вкриті оболонкою таблетки, з насічкою з одного боку;
склад: 1 таблетка містить 150 мг або 500 мг капецитабіну;
допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, повідон К-30,магнію стеарат, тальк очищений, натрію кармелоза, кремній колоїдний безводний, крохмалькукурудзяний висушений, гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид, барвникчервоний, барвник жовтий, поліетиленгліколь 6000.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антиметаболіти. Код АТС L01В С06.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Протипухлинний препарат. Активується у тканиніпухлини: перетворюється під впливом тимідинфосфорилази на 5-фторурацил, а потім- на 5-фтор-2-дезоксіуридин-5'-монофосфат і 5-фторуридину трифосфат і порушуєсинтез ДНК і білка.Фармакокінетика.Швидкой повністю всмоктується у ШКТ (прийом їжі зменшує швидкість абсорбції). Упечінці за участі карбоксиестерази піддається біотрансформації й утворює5-дезокси-5-фторцитидин (5-ДФЦТ); останній дезамінуєтся цитидиндезаміназою (упечінці й пухлинних тканинах) і перетворюється у 5-дезоксифторуридин (5-ДФУР).У пухлині під дією тимідинфосфорилази відбувається подальша трансформація доактивного цитотоксичного метаболіту. У результаті вміст 5-ФУ і його активногофосфорильованого похідного в пухлині значно перевищує рівні в здоровихтканинах, і забезпечується селективність цитотоксичного ефекту. Капецитабін,5-ДФЦТ, 5-ДФУР й 5-фторурацил (5-ФУ) зв'язуються з білками плазми на 54, 10, 62і 10% відповідно. Cmax капецитабіну реєструється через 1,5 год, 5-ДФЦТ й 5-ДФУР- через 2 год, їх період напіввиведення (Т1/2) - 0,7-1,14 год. Cmaxальфа-фтор-бета-аланіну, метаболіту 5-ФУ досягається через 3 год, його Т1/2 -3-4 год. Виводиться переважно із сечею (84% дози), у т.ч. 57% - у виглядіальфа-фтор-бета-аланіну. У хворих з нирковою недостатністю при зниженні кліренскреатиніну на 50% концентрації альфа-фтор-бета-аланіну підвищуються на 45%.
Показання для застосування. Рак молочної залози (місцевопоширений іметастазуючий), у разі неефективності паклітакселу та препаратівантрациклінового ряду чи за наявності протипоказань до хіміотерапіїантрациклінами; рак яєчників; колоректальний рак.
Спосіб застосування та дози. Стандартний режим дозування.Внутрішньо, через 30 хв посля їди, запиваючи водою. Рекомендована доза- 2500 мг/м2 у два прийоми (вранці і ввечері) у вигляді тритижневихциклів: 2 тижні щоденно, потім 1 тиждень – перерва.Дозу Енталу розраховують на площу поверхні тіла у такий спосіб: Добова доза 2500 мг/м2 Кількість таблеток на кожний прийом (вранці і ввечері) Площа поверхні (м2) Сумарна добова доза (мг)* 150 мг 500 мг < 1.24 3000 - 3 1.25-1.36 3300 1 3 1.37-1.51 3600 2 3 1.52-1.64 4000 - 4 1.65-1.76 4300 1 4 1.77-1.91 4600 2 4 1.92-2.04 5000 - 5 2.05-2.17 5300 1 5 > 2.18 5600 2 5 * Сумарну добову дозу розділяють на 2 рівних прийоми – вранці іввечері. Корекція дози в ході лікування.Явища токсичностіпри лікуванні Енталом можна усунути проведенням симптоматичної терапії і/абозміною дози Енталу (припинивши лікування або зменшивши дозу препарату). Притоксичності 1-го ступеня коректувати дозу не потрібно. При токсичності 2-го і3-го ступеня застосування Енталу слід припинити. Після того як вираженістьнебажаних явищ зменшиться до 1-го ступеня, прийом Енталу можна відновити уповній дозі або з корекцією відповідно до нижченаведених рекомендацій. Прирозвитку ознак токсичності 4-го ступеня лікування слід припинити або тимчасовоперервати до купірування або зменшення симптоматики до 1-го ступеня, після чогозастосування препарату відновлюють у дозі, що становить 50% від колишньої. Якщочерез токсичні явища було пропущено кілька прийомів Енталу, то ці дози недоповнюють, а просто продовжують заплановані цикли терапії. Якщо дозу довелосязнизити, збільшувати її згодом не можна. Нижче наводяться рекомендації щодозміни дози у випадку токсичних явищ (відповідно до критеріїв ознак токсичності,які часто зустрічаються, розроблених Національним онкологічним інститутомКанади).Ступінь 1:дозу не змінювати ні в даному, ні в наступних циклах терапії. Ступінь 2: з першою появою ознак токсичності припинититерапію доти, доки ознаки токсичності не зменшаться до ступеня 0-1; відновитинаступний курс лікування із 100% рекомендованої дози; з другою появою ознак токсичності припинититерапію доти, доки ознаки токсичності не зменшаться до ступеня 0-1; відновитинаступний курс лікування із 75% рекомендованої дози; з третьою появою ознак токсичностіприпинити терапію доти, доки ознаки токсичності не зменшаться до ступеня 0-1;відновити наступний курс лікування з 50% рекомендованої дози; з четвертою появою ознак токсичності відмінитипрепарат і не відновляти його застосування. Ступінь 3: з першою появою ознак токсичності припинититерапію доти, доки ознаки токсичності не зменшаться до ступеня 0-1; відновитинаступний курс лікування з 75% рекомендованої дози; з другою появою ознак токсичності припинититерапію доти, доки ознаки токсичності не зменшаться до ступеня 0-1; відновитинаступний курс лікування з 50% рекомендованої дози; з третьою появою ознак токсичностівідмінити препарат і не відновляти його застосування. Ступінь 4:відмінити препарат і не відновляти його застосування. Якщо в інтересаххворого лікування необхідно продовжити, слід відмінити препарат доти, докиознаки токсичності не зменшаться до ступеня 0-1 і відновити наступний курслікування з 50% рекомендованої дози. Корекція дози в особливих випадках.Хворим з легким і помірним порушенням функції печінки, спричиненимметастазами в печінку, змінювати початкову дозу не потрібно. Однак ці хворіпотребують ретельного нагляду. Для хворих з нирковою недостатністю даних щодо безпеки, необхідних длярекомендацій з корекції дози, мало.
Побічна дія. З боку органів ШКТ: сухість у роті, порушення смаку, стоматит, нудота,блювання, диспепсія, болі у животі, запор або діарея, метеоризм, кандидозпорожнини рота.З боку шкірних покривів: сухість і тріщини шкіри, свербіж, осередковелущення, дерматит, еритематозні висипання, гіперпігментація, долонно-підошовнийсиндром.З боку нервової системи: стомлюваність, запаморочення, головний біль,безсоння або сонливість, парестезії, слабкість, астенія.З боку обміну речовин: анорексія, зневоднення, зменшення маси тіла.З боку опорно-рухового апарату: болі у кінцівках, попереку, міалгії.З боку крові: лімфоцитопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія,анемія, тромбоцитопенія, зниження рівня гемоглобіну, гіпербілірубінемія.Інші: сльозотеча, задишка, кашель, набряки нижніх кінцівок.
Протипоказання. Гіперчутливість (у т.ч. до фторпіримідину,фторурацилу), вагітність, годування груддю.
Передозування. Симптоми: нудота, блювання, діарея, подразнення ШКТ, кровотеча, пригніченнягемопоезу.Лікування: симптоматичне, гемодіаліз.
Особливості застосування. Під час лікування необхідний ретельний лікарськийконтроль з метою своєчасного виявлення ознак передозування (діарея, нудота, стоматит,долонно-підошовний синдром, гіпербілірубінемія). Хворих, які приймають Ентал, необхідно ретельно наглядати на наявністьознак токсичності. Частота токсичних явищ з боку шлунково-кишкового тракту упацієнтів 60-79 років була такою ж, як у загальній популяції хворих. Упацієнтів 80 років і старше оборотні шлунково-кишкові розлади 3-го і 4-гоступеня, такі як діарея, нудота і стоматит, розвивалися частіше. При виникненнісимптомів токсикозу, залежно від їхньої вираженості, можливо проведення симптоматичноїтерапії, зниження дози, перерва у лікуванні або повна відміна препарату.Якщо дозу довелося знизити, збільшувати її згодом не можна. На фоні ІХСпід час лікування необхідний ретельний нагляд, спрямований на виявлення ознаккардіотоксичності (виявляється змінами на ЕКГ, можливі інфаркт міокарда,стенокардія, аритмія, кардіогенний шок, раптова смерть). Пацієнтам зметастазами в печінку потрібен лабораторний контроль її функцій. Слід мати на увазі, що з віком збільшується чутливість до токсичної дії5-фторурацилу. Іноді при лікуванні 5-фторурацилом відмічаються зненацька тяжкіявища токсичності у вигляді стоматиту, діареї, нейтропенії і нейротоксичності,зумовлені недостатньою активністю дигідропіримідиндегідрогенази.Лікування Енталом може спричинювати діарею, іноді тяжку. Медіана часудо появи перших ознак діареї 2-4-го ступеня становить 31 день. Хворих з тяжкоюдіареєю треба ретельно наглядати, проводячи їм заміщення рідини і електролітіву випадку дегідратації. Діарею 2-го ступеня визначають як збільшення кількостівипорожнень до 4-6 разів на добу або випорожнення у нічний час, діарею 3-гоступеня - як збільшення кількості випорожнень до 7-9 разів на добу абонетримання калу і синдром малабсорбції, діарею 4-го ступеня - як збільшеннякількості випорожнень до 10 і більше разів на добу, або поява у калімакродомішки крові, або необхідність парентеральної підтримуючої терапії. Зпоявою діареї 2, 3 і 4-го ступеня терапію Енталом слід припинити до зникненнядіареї або зменшення її інтенсивності до ступеня 1. При діареї 3-го і 4-гоступеня лікування Енталом повинно відновлюватися зі зменшенням дози.Рекомендується призначати стандартні протидіарейні препарати (наприкладлоперамід).Ентал може спричинитирозвиток долонно-підошовного синдрому, що характеризується затерплістю,парестезіями, поколюванням, набряками, почервонінням, лущенням, утвореннямпухирів і різким больовим синдромом. Долонно-підошовний синдром 2-го ступенявиявляється хворобливим почервонінням і набряками кистей і/або стоп, причомуспричинений цими симптомами дискомфорт порушує повсякденну активність пацієнта.Долонно-підошовний синдром 3-го ступеня визначається як волога десквамація,виразка, утворення пухирів і різкі болі в кистях і/або стопах, а також сильнийдискомфорт, що робить неможливим для пацієнта будь-які види повсякденноїактивності. При виникненні 2-го або 3-го ступеня долонно-підошовного синдромузастосування Енталу потрібно припинити до зникнення симптомів або їхньогозменшення до 1-го ступеня; при синдромі 3-го ступеня наступні дози Енталупотрібно зменшити. При підвищенні рівня білірубіну в сироватці 2-4-го ступеня прийомЕнталу треба негайно припинити до зникнення гіпербілірубінемії або її зменшеннядо 1-го ступеня. Відповідно до критеріїв Національного онкологічного інститутуКанади, гіпербілірубінемія 2-го ступеня визначається як підвищення концентраціїдо рівня у 1,5 рази вище верхньої межі, 3-го ступеня - у 1,5-3 рази вищеверхньої межі, 4-го ступеня - більше, ніж у 3 рази вище верхньої межі. Хворих з легким і помірним порушенням функції печінки внаслідокметастазів потрібно ретельно наглядати. Досвіду застосування препарату принирковій недостатності мало; при призначенні Енталу таким хворим сліддотримуватися обережності. У хворих, які приймають кумаринові антикоагулянти іЕнтал, необхідно регулярно контролювати параметри звертання крові. Жінки дітородного віку під час лікування повинні використовуватинадійні методи контрацепції. Якщо вагітність настає під час терапії, необхіднопопередити пацієнтку про можливу небезпеку для плоду. На час лікуваннявиключається годування груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Ентал має низький потенціалфармакокінетичних взаємодій, оскільки слабо зв'язується з білками сироватки, іні капецитабін, ні його метаболіти не пригнічують і не стимулюють активністьізоферментів CYP450 іn vіtro і іn vіvo у тварин.
Антикоагулянти кумаринового ряду: у хворих, які приймали Ентал одночасно зкумариновими антикоагулянтами типу варфарину і фенпрокумону, описано порушенняпоказників згортання крові і кровотечі. Вони виникали в межах декількох днів -декількох місяців від початку терапії Енталом, а в одному випадку - черезмісяць після її завершення.
Антациди: вплив антацидів, що містять гідроксид алюмінію імагнію, полягав у невеликому підвищенні концентрацій Енталу й одного метаболіту(5'-ДФЦР) у плазмі; на три основних метаболіти (5'-ДФУР, 5-ФУ і ФБА) вони невпливали.
Лейковорин не впливає на фармакокінетику Енталу і його метаболітів.
Паклітаксел: Ентал не впливає на фармакокінетикупаклітакселу. Паклітаксел не виявляє клінічно значущу дію на фармакокінетикуЕнталу.
Соривудин і аналоги: у літературі описана клінічно значуща взаємодія міжсоривудином і 5-ФУ, що виникає через пригнічення дигідропіримідиндегідрогеназисоривудином. Це призводить до посилення токсичності фторпіримідинів, потенційнофатального. Тому Ентал не слід призначати із соривудином або його хімічнимианалогами, такими як бривудин.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°C, усухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці.Термін придатності – 3 роки.
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z