міжнародна та хімічна назви: ofloxacin;(±)-9-фтор-2,3-дигідро-3-метил-10-(4-метил-1-піперазиніл)-7-оксо-7Н-піридо[1,2,3-де]-1,4-бензоксазин-6-карбоновакислота;
основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі, двоопуклі,вкриті оболонкою таблетки з маркуванням “ZNT” на одному боці і “200” на іншомубоці;
склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить офлоксацину 200 мг;допоміжніречовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, полісорбат80, тальк очищений, магнію стеарат, силікагель колоїдний безводний, натріюкрохмальгліколят, гідроксипропілметилцелюлоза, макроголь 400, титану діоксид. Форма випуску. Таблетки,вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування.Фторхінолони. Код АТС J01М А01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Бактерицидна дія офлоксацину, як і інших фторованиххінолонів, зумовлена його здатністю блокувати бактеріальний фермент ДНК-гіразу.Антибактеріальний спектр препарату охоплює резистентні до пеніцилінів,аміноглікозидів, цефалоспоринів, а також полірезистентні мікроорганізми.Спектр дії Заноцину таблеток включає такі види бактерій:аеробніграмнегативні бактерії - E. coli, Klebsiella spp., Salmonella spp., Рroteusspp., Shigella spp., Yersinia spp., Enterobacter spp., Morganella morganii,Providencia spp., Vibrio spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Campylobacterspp., Pseudomonas aeruginosa, P. cepacia, Neisseria gonorrhoeae, N.meningitidis, Haemophilus influenzae, H. ducreyi, Acinetobacter spp., Moraxellacatarrhalis, Gardnerella vaginalis, Pasteurella multocida, Helicobacter pylori;аеробні грампозитивні бактерії - стафілококи, включаючи штами, щопродукують пеніциліназу та штами, резистентні до метициліну, стрептококи(особливо Streptococcus pneumoniae), Listeria monocytogenes, Corynebacteriumspp.Офлоксацин активніший, ніж ципрофлоксацин протиChlamydia trachomatis. Він також активний проти Mycobacterium leprae іMycobacterium tuberculosis та деяких інших видів Mycobacterium. Є повідомленняпро синергічну дію проти M. leprae між офлоксацином і рифабутином.Treponemapallidum, віруси, гриби та найпростіші нечутливі до офлоксацину.Фармакокінетика. Препарат швидко і практично повністю всмоктується ізшлунково-кишкового тракту. Абсолютна біодоступність офлоксацину становить 96%після перорального прийому. Концентрації у плазмі крові досягають рівня 3 - 4мкг/мл через 1 - 2 год після прийому дози 400 мг. Їжа не знижує всмоктуванняофлоксацину, але може дещо зменшити швидкість всмоктування. Періоднапіввиведення препарату становить 5 - 8 год. Оскільки офлоксацин, в основному,виводиться нирками, його фармакокінетика підлягає суттєвим змінам у хворих зпорушенням функції нирок. Гемодіаліз незначно знижує концентрацію офлоксацину всироватці крові. Офлоксацин широко розподіляється по тканинах і рідинахорганізму, включаючи цереброспінальну рідину; є дані про об’єм розподілу від 1до 2,5 л/кг. Майже 25% препарату зв’язується з білками плазми крові. Офлоксацинперетинає плаценту і виділяється з грудним молоком. Офлоксацин досягає високихконцентрацій у більшості тканин та рідин, включаючи вміст водянки, жовч,жовчний міхур, легені, простату, слину, бронхіальну рідину та кістки.Препарат, в основному, виводиться з сечею без змін, причому 75 - 80%виводяться з сечею через 24 - 48 год. Менш ніж 5% дози виводиться з сечею увигляді метаболітів. Від 4 до 8% прийнятої дози виводиться з калом.
Показання для застосування. Лікування інфекцій, спричинених чутливими до ньогомікроорганізмами: інфекції ЛОР-органів, включаючи отит, синусит, тонзиліт,інфекції дихальних шляхів - пневмонія і бронхопневмонія, плеврит, емпіема,інфікований бронхоектаз, загострення хронічного бронхіту, легеневі абсцеси, примуковісцидозі, інфекції сечостатевих шляхів - гострий і хронічний пієлонефрит,простатит, цистит, епідидиміт, хірургічні інфекції сечових шляхів, ускладненіабо рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів, інфекції, спричинені Pseudomonasaeruginosa та іншими полірезистентними мікроорганізмами, нозокомінальніінфекції сечових шляхів, інфекції шкіри і м’яких тканин, венеричні захворюванняуретри, шийки матки, прямої кишки і глотки, спричинені стійкими до пеніцилінугонококами, хламідіями та іншими організмами, чутливими до препарату, щовикликають негонококовий уретрит, інфекції органів малого таза, інші інфекційніхвороби - черевний тиф, сальмонельози, шигельози, інфекції органів черевноїпорожнини та інфекції жовчних шляхів.Комплексна терапія септицемії, ендокардиту, остеомієліту,мікобактеріальних інфекцій, лепри, в профілактиці інфекційних ускладнень ухворих з імунною недостатністю або у хворих з нейтропенією, передопераційнійпрофілактиці або післяопераційному лікуванні хірургічних інфекцій.
Спосіб застосування та дози. Доза препарату залежить від виду і гостротиінфекції, виду мікроорганізму, віку, маси тіла та функціонального стану нирокхворого. Період лікування може бути різним залежно від виду і важкостіінфекції. У більшості випадків курс лікування становить 7 - 10 днів, лікуваннянеобхідно продовжувати ще 2 - 3 дні після усунення симптомів хвороби. Притяжких та ускладнених інфекціях терапія може бути подовжена. Доза препаратуможе складати від 200 мг (1 таблетка) на добу до 400 мг (2 таблетки) двічі надень. Доза препарату 400 мг (дві таблетки) може бути прийнята як одноразовадоза, краще зранку. При порушенні ниркових функцій доза залежить від кліренсу креатинінуабо від ступеня ниркової недостатності. Рекомендована початкова доза препаратупри порушенні ниркових функцій становить 200 мг (1 таблетка). Не рекомендується продовжувати лікування препаратом більше 2-х місяців.
Побічна дія. Підвищення внутрішньочерепного тиску, тремор,судоми, психоз, парестезії, атаксія, порушення зору, нюху, втрата свідомості,гіпоглікемія (у хворих на цукровий діабет), нудота, блювання, пронос;запаморочення, головний біль, безсоння, неспокій, світлобоязнь, слабкість;висипання, свербіж, пропасниця. Рідко спостерігається підвищення рівняпечінкових трансаміназ, транзиторне підвищення креатиніну плазми крові,вагініт, фотосенсибілізація, набряк обличчя, гепатит, дисбіоз.
Протипоказання. Алергія на офлоксацин або інші препаратигрупи фторхінолонів та інших компонентів препарату. Епілепсія, судомнаготовність. Вагітність, лактація. Діти віком до 16 років.
Передозування. Симптоми: сплутаність свідомості, сонливість, загальмованість,дезорієнтація, запаморочення, блювання, нудота. Лікування:специфічного антидоту немає. Терапія – смптоматична. Рекомендується провестигемодіаліз і перитонеальний діаліз.
Особливостізастосування. Препаратнеобхідно приймати з обережністю хворим з порушеннями центральної нервовоїсистеми, такими як епілепсія і церебральний атеросклероз. Хворі повинні вживатидостатню кількість води, щоб уникнути кристалурії. Необхідно коригувати дозу тачас введення препарату хворим з нирковою недостатністю і людям похилого віку,щоб компенсувати сповільнене виділення. Під час лікування слід уникати прямогосонячного опромінення. Не рекомендується приймати Заноцин таблетки протягом 4годин після прийому препаратів, які містять магній, алюміній, залізо, цинк ісукральфат.Вплив на керування автотранспортом і роботу з небезпечними механізмами.Можепорушуватися швидкість психомоторних реакцій, тому слід утримуватися відкерування транспортними засобами і механізмами.
Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. Концентрація теофіліну в крові і період його напіввиведення можутьпідвищуватися при одночасному прийманні Заноцину, який слід приймати не раніше,як через 4 години після прийому препаратів, які містять магній, алюміній,залізо, сукральфат, цинк. Пробенецид, циметидин, фуросемід, метотрексатзатримують виведення офлоксацину. Нестероїдні протизапальні засоби можутьпідсилювати стимулюючий ефект офлоксацину на центральну нервову систему. Приодночасному прийманні варфарину необхідно контролювати показники коагуляції.При одночасному прийманні пероральних протидіабетичних препаратів слід контролюватипоказники глікемії.
Умовита термін зберігання. Зберігатиу недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25°С. Термінпридатності – 3 роки.
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
(0412) 46 01 50