основні фізико-хімічні властивості: таблетки тинідазолу: таблетки, вкриті оболонкою, двоопуклі, круглої форми,жовтого кольору;таблетки кларитроміцину: таблетки, вкриті оболонкою, двоопуклі,довгастої форми, жовтого кольору;капсули лансопразолу: тверді желатинові капсули № 1, корпус оранжевогокольору, кришечка майже білого кольору, мають відбитки “S” на кришечці такорпусі і містять пелети білого кольору;
склад: 1 таблетка містить тинідазолу 500 мг;допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний,оксипропілметилцелюлоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний,поліетиленгліколь 6000, тальк очищений, лак хіноліновий жовтий;1 таблетка містить кларитроміцину 250 мг;допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, крохмаль прежелатинізований,целюлоза мікрокристалічна, повідон (K29-32), кислота стеаринова, магніюстеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, гіпромелоза,пропіленгліколь, сорбіту моноолеат, гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид, лакхіноліновий жовтий, кислота сорбінова;1 капсула містить пелети лансопразолу у перерахуванні на лансопразол 30мг;допоміжні речовини: фталат гідроксипропілметилцелюлози,гідроксипропілметилцелюлоза Е5, маніт, цукор прежелатинізований, кальціюкарбонат, спирт цетиловий, натрію лаурилсульфат, динатрію гідроортофосфат,натрію кроскармелоза.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою; капсули.
Фармакотерапевтична група. Комбінації для ерадикації H. pylori. Код АТС A02B D.
Фармакологічнівластивості. Фармакодинаміка.Кларитроміцин – це макролідний антибіотик, який має антибактеріальну активністьпроти багатьох аеробних та анаеробних грампозитивних і грамнегативнихмікроорганізмів, включаючи H. pylori. Кларитроміцин здійснює своюантибактеріальну дію шляхом пригнічення синтезу білка, зв’язуючись із 50Sсубодиницею мембрани рибосом мікробної клітини. Мінімальна інгібуюча концентрація(МІК90) кларитроміцину і його активного метаболіту14-гідроксикларитроміцину щодо H. pylori становить 0,06 мкг/мл. Лансопразолблокує кінцеву стадію утворення соляної кислоти. В канальцях парієтальнихклітин шлунка трансформується в активну форму – сульфенамід, який необоротновзаємодіє з SH-групами Н+-К+-АТФ-ази (протонного насоса).Зменшує базальну і стимульовану (їжа, пентагастрин, інсулін) секрецію і об’ємсекрету. Відновлення активності Н+-К+-АТФ-ази відбуваєтьсяз напівперіодом 30 - 48 год. Середньодобове значення рН шлункового сокупідвищується до 2,9 (відсоток часу збереження рН більше 3 становить 47,6).Після припинення прийому рівень кислоти залишається нижче 50% базальногопротягом 39 год, рикошетного збільшення секреції (не відмічається). У хворих ізсиндромом Золлінгера-Еллісона діє триваліше. Пригнічує вироблення пепсину(підвищується рівень пепсиногену у сироватці крові). Виявляє гастропротективнудію: підвищення оксигенації слизової оболонки, підвищення секреціїбікарбонатів. Пригнічує ріст H. pylori (мінімальна пригнічуюча концентраціястановить 0,78 - 6,25 мг/л), сприяє утворенню у слизовій оболонці специфічнихімуноглобулінів А. Зменшує кровотік у антральному відділі шлунка, пілорусі та цибулинідванадцятипалої кишки у середньому на 17%, гальмує моторно-евакуаторну функціюшлунка. Пригнічення секреції супроводжується збільшенням кількостінітрозобактерій і підвищенням концентрації нітратів у шлунковому секреті.Підвищує концентрацію гастрину у сироватці крові на 50 - 100%. Забезпечує більшшвидке загоєння і послаблення симптомів при виразці дванадцятипалої кишки.Ефективний при терапії виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, резистентної доН2-блокаторів. Одночасне застосування кларитроміцину та лансопразолупотенціює показники фармакокінетики обох препаратів. Частота ерадикації H.pylori помітно зростає при включенні в цю комбінацію тинідазолу, який єпредставником групи нітроімідазолів з антимікробною активністю проти анаеробнихбактерій та найпростіших, а також проти H. pylori. Завдяки високійліпофільності тинідазол легко проникає всередину анаеробних мікроорганізмів, девідновлюється нітроредуктазою і руйнує спіральну структуру ДНК. Такимчином, лансопразол у комбінації з антибіотикотерапією забезпечує швидкеполегшення симптомів і загоєння виразки. Кларитроміцин і лансопразол не виявлявмутагенних властивостей у різноманітних тестах. Фармакокінетика.Кларитроміцин при прийомі внутрішньо швидко і достатньо повно всмоктується. Їжауповільнює всмоктування, суттєво не впливаючи на біодоступність. Післяодноразового прийому реєструються 2 піки сироваткової концентрації. Другий пікзумовлений здатністю концентруватись у жовчному міхурі з подальшим поступовимабо швидким вивільненням. У плазмі зв’язується із сироватковими білками (більше90%). Приблизно 20% прийнятої дози одразу окислюється у печінці з утвореннямосновного активного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину. Біотрансформаціякаталізується ферментами цитохромного комплексу Р450. Добре проникаєу рідини і тканини організму, утворюючи концентрації, які в 10 разівперевищують рівень у плазмі крові. Період напіввиведення (Т1/2) приприйомі дози 500 мг становить 7 - 9 год. Виводиться з сечею у незміненомувигляді до 30%, решта – у вигляді метаболітів.Лансопразолшвидко всмоктується, маючи абсолютну біодоступність майже 40%. На всмоктуваннялансопразолу не впливає їжа. Він зазнає екстенсивного метаболізму в печінці.Період напіввиведення препарату з плазми крові становить 0,5 - 1 год. Приблизно80% лансопразолу виводиться нирками. Після перорального застосування початокантисекреторної дії лансопразолу відмічається вже через 1 год. Тривалістьпригнічення секреції соляної кислоти в шлунку становить майже 24 год. Післяповторного введення препарату в дозі 20 мг/день добова внутрішньошлунковакислотність знижується на 97%.Показано, що одночасне застосування лансопразолу та кларитроміцинусприятливо впливає на фармакокінетичні властивості останнього. Середнямаксимальна концентрація (Сmax) була на 10% вище, середня Сmin– на 27% вище, а середня ППК – на 15% більше, ніж при застосуваннікларитроміцину окремо. Концентрація кларитроміцину в тканинах шлунка і слизутакож підвищувалася при його одночасному введенні з лансопразолом.Тинідазол при прийомі внутрішньо швидко всмоктується, відсотокабсорбції – приблизно 90%. Накопичується у крові, Сmax досягаєтьсячерез 2 год. Зв’язок з білками плазми – 10%. Легко проникає у різні тканини ірідини організму, проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр. Піддаєтьсябіотрансформації, основними метаболітами є фармакологічно активнігідроксильовані речовини (пригнічують ріст анаеробних мікроорганізмів і можутьпосилювати дію тинідазолу). Повільно виводиться (у тому числі метаболіти)нирками (інтенсивна реасорбція у ниркових канальцях). Період напіввиведення удорослих становить 10 - 14 год.
Показання для застосування. Виразка шлунка та дванадцятипалої кишки,хронічний гастрит, асоційовані із H. pylori.
Спосібзастосування та дози. Рішенняпро схему, дози препаратів та терміни лікування повинен приймати лікар.Рекомендована схема застосування та дозування така: один стрип, що містить 2капсули лансопразолу, 2 таблетки кларитроміцину та 2 таблетки тинідазолу,розрахований на 1 день лікування. З цього стрипа приймають 1 капсулулансопразолу і по 1 таблетці кларитроміцину та тинідазолу вранці, а решту –ввечері. Обов’язковий додатковий прийом кларитроміцину по 250 мг 2 рази надобу. Тривалість такої комплексної терапії становить 7 днів.
Побічна дія.
Таблеткикларитроміцину.З боку системитравлення: нудота, блювання, зміна смакових відчуттів, болі у ділянці шлунка,діарея, псевдомембранозний коліт, стоматит, глосит, підвищення активностіферментів печінки.З боку нервовоїсистеми і органів чуття: запаморочення, головний біль, неспокій, страх,безсоння, нічні жахи.Алергічніреакції: кропив’янка, синдром Стівенса–Джонсона, анафілактоїдні реакції.
Таблеткитинідазолу.З боку системи травлення: диспептичні розлади: (зниження апетиту,нудота, іноді блювання, діарея).З боку нервової системи і органів чуття: запаморочення, локомоторнаатаксія, дизартрія, парестезії.З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз):минаюча лейкопенія.З боку кістково-м’язової системи: судомні реакції.Алергічніреакції: висипання, свербіж (одиничні випадки).
Капсулилансопразолу.З боку системи травлення: діарея, не так часто – підвищення абозниження апетиту; нудота, біль у животі; рідко – запор; в окремих випадках – неспецифічнийвиразковий коліт, кандидоз шлунково-кишкового тракту, підвищення активностіпечінкових ферментів (аланінамінотрансфераза, лужна фосфатаза,гама-глутамілтрансфераза, лактатдегідрогеназа) і білірубіну.З боку нервової системи і органів чуття: головний біль, рідко –відчуття нездужання, запаморочення, сонливість, депресія, відчуття тривоги.З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз):рідко – тормбоцитопенія (з геморагічними проявами); в окремих випадках –анемія.З боку респіраторної системи: рідко – сильний кашель, фарингіт, риніт,запалення або інфекція верхніх дихальних шляхів.З боку шкірного покриву: в окремих випадках – фотосенсибілізація,мультиформна еритема, алопеція.Алергічніреакції: шкірні висипання.Інші: рідко –грипоподібний синдром, міалгія.
Протипоказання.Гіперчутливість долансопразолу, кларитроміцину або тинідазолу. Препарат протипоказаний такожвагітним жінкам і в період годування груддю, дітям до 18 років, а такожпацієнтам з патологічними змінами крові. Протипоказана одночасна терапіяпрепаратами ріжків.
Передозування. Передозування лансопразолу.Симптоми: неописані (одноразовий прийом у дозі 600 мг не супроводжувався клінічнимипроявами передозування).Лікування: при підозрі на передозування рекомендується проведенняпідтримуючої та симптоматичної терапії. Гемодіаліз не є ефективним.Передозування кларитроміцину. Симптоми: можливі реакції з бокушлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея). Необхідно негайнепромивання шлунка і симптоматичне лікування. Гемодіаліз і діаліз не приводятьдо значної зміни рівня кларитроміцину в крові.Передозування тинідазолу. Випадки передозування не описані.Специфічного антидоту немає. Тинідазол видаляється при гемодіалізі.
Особливості застосування. Перед початком лікування необхідно виключитизлоякісні захворювання стравоходу та шлунка (лансопразол може маскуватисимптоми і відстрочити встановлення діагнозу). З обережністю застосовують ухворих із зниженою функцією печінки і у пацієнтів літнього віку. Приодночасному застосуванні з антацидами їх слід призначати за 1 год або через 1 -2 год після прийому лансопразолу.Кларитроміцин з обережністю призначають на фоні препаратів, якіметаболізуються печінкою (рекомендується вимірювати їх концентрацію у крові). Увипадку комбінації з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідноконтролювати протромбіновий час. При захворюваннях серця в анамнезі нерекомендується одночасний прийом із терфенадином, цизапридом, астемізолом.Тинідазол сричиняє потемніння сечі. Під час лікування забороняєтьсявживання алкогольних напоїв, щоб уникнути розвитку кишкових колік, нудоти,блювання.Приймання препарату не впливає на здатність керувати транспортнимизасобами, працювати з потенційно небезпечними механізмами, а також займатисядіяльністю, що потребує пильності і узгодженості дій. Препарат рекомендується призначати пацієнтам, які раніше незастосовували препарати групи нітроімідазолів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Лансопразол знижує (на 10%) кліренстеофіліну. Сукральфат на 30% зменшує біодоступність (необхідний інтервал у 30 -40 хв між прийомами цих препаратів). Антациди, які містять альгельдрат і магніюгідроксид, при одночасному застосуванні з лансопразолом можуть зменшуватиабсорбцію останнього. Може змінювати рН-залежну абсорбцію лікарських засобів,які належать до групи слабких кислот (уповільнення) і основ (прискорення).Гальмує всмоктування дигоксину, кетоконазолу, ціанкобаламіну, солей заліза.Можлива взаємодія з препаратами, які метаболізується за участі ферментноїсистеми цитохрому Р450. Сумісний з антипірином, діазепамом,ібупрофеном, індометацином, пероральними протизаплідними засобами, фенітоїном,преднізолоном, пропранололом, варфарином.Одночасне застосування кларитроміцину і теофіліну може призвести допідвищення концентрації останнього у плазмі. Одночасне застосуваннякларитроміцину і терфенадину підвищує концентрацію останнього в плазмі, що можепризвести до пролонгації інтервалу QT і спричиняти порушення ритму серця.Одночасне застосування кларитроміцину та пероральних антикоагулянтів, таких якварфарин, може потенціювати активність останніх. Одночасне застосуваннякларитроміцину і карбазепіну, циклоспорину, фенітоїну, дизопіраміду, ловастатину,вальпроату, цизаприду, пімозиду, астемізолу, дигоксину може призвести допідвищення концентрації перелічених препаратів у плазмі.Кларитроміцин збільшує концентрацію у крові препаратів, якіметаболізуються у печінці за участі ферментїв цитохромного комплексу Р450:варфарину та інших непрямих коагулянтів, карбамазепіну, теофіліну, астемізолу,цизаприду, триазоламу, мідазоламу, циклоспорину, дигоксину та ін., знижуєабсорбцію зидовудину.Тинідазол сумісний із сульфаніламідами та антибіотиками (аміноглікозиди,еритроміцин, рифампіцин, цефалоспорини); не рекомендується призначати разом зетіонамідом. Фенобарбітал прискорює інактивацію у печінці. Посилює ефектнепрямих коагулянтів (для зменшення ризику розвитку кровотеч рекомендуєтьсязменшувати їх дозу на 50%).
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому,захищеному від світла місці при температурі до 30°С. Термін придатності – 2роки.
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
(0412) 46 01 50