міжнародна та хімічна назви: мелфалан;4-[Bis(2-chloroethyl)amino]-L-phenylalanine.
основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, округлі, двоопуклі,вкриті оболонкою таблетки з витисненим написом “GX EH3” з одного боку та “A”- зіншого;
склад: 1 таблетка містить мелфалану 2 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кремніюангідрид колоїдний, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид, макрогол.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01AA03.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Мелфалан є біфункціональною алкілуючою сполукою. Алкілує багатовнутрішньоклітинних молекул, включаючи ДНК та РНК. Утворює перехресні зв´язкимолекули ДНК, що приводить до порушення поділу клітини пухлини або клітинилімфоїдної тканини та її загибелі.Фармакокінетика.Абсорбція мелфалану дуже різниться як у часі першої появи препарату вплазмі крові (0–336 хвилин), так і в досягненні пікової концентрації в плазмі(70–630 нг/мл). Біодоступність після внутрішньовенного введення дози 0,6 мг/кгстановить приблизно 56±27%. Період напіввиведення становить 90±57 хвилин. Прийом таблеток Алкерану одразу після їжі сповільнює час досягненняпікової концентрації препарату в плазмі крові та зменшує площу під кривоюконцентрація/час.
Показання для застосування.Таблетки Алкерану застосовуються для лікування: множинної мієломи;пізніх стадій раку яєчників.Таблетки Алкеран можуть застосовуватися для лікування:карциноми молочної залози: Алкеран як монотерапія або в поєднанні зіншими препаратами виявляє значний терапевтичний ефект у частини хворих зпізніми стадіями раку молочної залози. Алкеран також може застосовуватись якдоповнення до хірургічного лікування раку молочної залози;істинної поліцитемії: Алкеран ефективний для лікування частинипацієнтів, хворих на істинну поліцитемію.
Спосіб застосування та дози.Алкеран - це цитотоксичний препарат, що належить до алкілуючих сполук іповинен призначатися лікарем, що має досвід лікування злоякісних хвороб цієюгрупою ліків. У зв’язку з тим, що Алкеран має мієлосупресивну дію, потрібнодосить часто котролювати картину крові та при необхідності зменшувати дозу абоприпиняти терапію.Абсорбція Алкерану при пероральному застосуванні непостійна. Можевиникнути необхідність в обережному збільшенні дози до появи ознакмієлосупресії, щоб забезпечити досягнення терапевтичних рівнів.Множинна мієломаТипова схема перорального застосування Алкерану – 0,15 мг/кг маси тілана добу за кілька прийомів протягом 4 днів, повторювати з інтервалом 6 тижнів.Додатково при різних режимах лікування додається преднізолон.Встановлено, що продовження строку лікування більше одного року непокращує результати. Аденокарцинома яєчників (пізні стадії)Типовий режим лікування – 0,2 мг/кг маси тіла на добу, перорально,протягом 5 днів. Цей цикл повторюється кожні 4–8 тижнів або до відновленняпоказників формули периферичної крові.Карцинома молочних залозАлкеран застосовується перорально в дозі 0,15 мг/кг маси тіла або 6мг/м2 поверхні тіла протягом 5 днів, цей цикл повторюється кожні 6тижнів. При появі ознак токсичного впливу на кістковий мозок дозу потрібнозменшити.Істинна поліцитеміяДля індукції ремісії застосовуються дози 6–10 мг на добу протягом 5–7днів, після досягнення задовільного ступеня ремісії призначаються дози 2–4 мгна добу.Для підтримуючої терапії застосовуються дози 2–6 мг один раз натиждень.У зв´язку з можливістю тяжкої мієлосупресії при постійному застосуванніАлкерану дуже важливо постійно контролювати показники периферичної крові підчас терапії, при необхідності коригувати дозу або робити перерви в лікуваннідля забезпечення ретельного контролю гематологічних показників.ДітиАлкеран у звичайних дозах застосовується в дитячій практиці дуже рідко,тому загальних рекомендацій щодо дозування немає.Хворі похилого вікуХоча Алкеран часто застосовується у звичайних дозах при лікуванніхворих похилого віку, спеціальних рекомендацій для цієї групи пацієнтів немає. Ниркова недостатністьКліренс Алкерану, хоча і неоднаково, зменшується при нирковійнедостатності. Наявні на сьогодні дані з фармакокінетики не дають чіткихрекомендацій зі зниження дози при призначенні Алкерану в таблетках пацієнтам знирковою недостатністю, але доцільним є зменшення початкової дози длязабезпечення адекватної переносимості.
Побічна дія.Частотавиникнення та ступінь тяжкості побічної дії варіює залежно від дози препарату,що застосовується, показань, при яких застосовується, та комбінації ліків, зякими застосовується Алкеран.Для визначення частоти виникнення побічної дії застосовується такакласифікація: дуже часто => 1/10, часто => 1/100 та < 1/10, нечасто=> 1/1000 та < 1/100, рідко => 1/10,000 та < 1/1000, дуже рідко< 1/10,000. Кровоносна та лімфатична системиДуже часто:пригнічення кісткового мозку, що призводить до лейкопенії та тромбоцитопенії.Рідко:гемолітична анемія.Імунна системаРідко: алергічніреакції (див. Шкіра та підшкірні тканини).Алергічні реакціїна Алкеран, такі як кропив’янка, набряк, шкірний висип та анафілактичний шок,не є частими і виникають лише після початкової або наступної дози, головнимчином, при внутрішньовенному введенні. У цих випадках були поодинокіповідомлення про зупинку серця.Дихальна системата грудна кліткаРідко:інтерстиціальний пневмонит та легений фіброз (включаючи летальні випадки).Шлунково-кишковийтрактДуже часто:нудота, блювання та діарея, стоматит при високих дозах.Рідко: стоматитпри звичайних дозах.Шлунково-кишковірозлади, такі як нудота та блювання виникають приблизно у 30% пацієнтів, щоотримують звичайні пероральні дози Алкерану.ГепатобіліарнасистемаРідко: розлади збоку печінки варіюють від порушення функціональних печінкових тестів до клінічнихпроявів гепатиту та жовтяниці.Шкіра тапідшкірні тканиниДуже часто:алопеція при високих дозах.Часто: алопеціяпри звичайних дозах.Рідко:макулопапульозний висип та свербіж.Нирки тасечовивідна системаЧасто: тимчасове підвищеннярівня сечовини крові на ранніх стадіях терапії мелфаланом відзначалось у хворихна міелому, які мали ураження нирок.
Протипоказання.Алкеран не призначається пацієнтам, які мали реакції гіперчутливості домелфалану в анамнезі.
Передозування.СимптомиНайчастішими ранніми симптомамигострого передозування таблеток Алкерану є розлади з боку шлунково-кишковоготракту, включаючи нудоту, блювання та діарею. Головним проявом токсичності єпригнічення кісткового мозку, що призводить до лейкопенії, тромбоцитопенії таанемії.ЛікуванняЗагальні підтримуючі заходи разом з відповідними трансфузіями крові татромбоцитів. При необхідності хворого слід госпіталізувати та призначитиантиінфекційні засоби і препарати, що стимулюють ріст клітин крові. Специфічногоантидоту немає. Протягом щонайменше 4 тижнів після передозування необхідноретельно контролювати аналізи крові до появи ознак одужання.Особливості застосування.Алкеран – цитотоксичний препарат, який повинен застосовуватись лише піднаглядом лікаря, що має досвід лікування такими групами ліків.Імунізація вакцинами, що містять живі мікроорганізми, може призводитидо інфекційних ускладнень в імуноскомпроментованих хворих, тому проведенняімунізації цими вакцинами не рекомендується.При використанні Алкерану слід дотримуватися вказівок щодо безпечногозастосування цитотоксичних засобів (відповідно до існуючих державних положень).Таблетки Алкерану не можна ділити. Якщо цілісність оболонки таблеткиАлкерану не порушена, контакт з нею не є небезпечним.У зв´язку з тим, що Алкеран – сильний мієлосупресивний засіб,істотне значення має перевірка картини крові для того, щоб запобігти надмірніймієлосупресії та ризику необоротної аплазії кісткового мозку.Кількість клітин крові може продовжувати знижуватися після припиненнялікування, тому при перших ознаках надмірного зниження кількості лейкоцитів аботромбоцитів лікування слід тимчасово припинити. З обережністю слідзастосовувати Алкеран пацієнтам, що недавно пройшли курс променевої терапії абохіміотерапії, у зв´язку з підвищенням токсичного впливу на кістковиймозок.Ниркова недостатністьКліренс Алкерану може бути знижений у пацієнтів з нирковоюнедостатністю, які також можуть мати пригнічення кісткового мозку в результатіуремії, тому необхідно зменшити дозу. Такі пацієнти підлягають ретельномунагляду. На початку терапії Алкераном у хворих на мієлому, які мають ураженнянирок, може спостерігатись тимчасове підвищення рівня сечовини в крові.МутагенністьУ хворих, що лікувались Алкераном, спостерігались хромосомні аберації.КанцерогенністьМелфалан, як й інші алкілуючі препарати, має лейкозогенну дію.Повідомлялось про розвиток гострого лейкозу після тривалого лікування мелфаланомтаких хвороб, як амілоїд, злоякісна меланома, множинна мієлома,макроглобулінемія, синдром холодової аглютинації та рак яєчників. Припорівнянні хворих на рак яєчників значно більше випадків розвитку гостроголейкозу спостерігалось у тих пацієнтів, що лікувались алкілуючими препаратами,включаючи мелфалан, ніж у тих, хто цими препаратами не лікувався. Припризначенні Алкерану слід враховувати потенційну терапевтичну користь відзастосування препарату з ризиком розвитку гострого лейкозу.ТератогенністьТератогенна дія Алкерану не вивчена. Але, з огляду на його мутагеннівластивості та структурну подібність до відомих тератогенних засобів, мелфаланможе бути причиною вроджених дефектів у потомства пацієнтів, що лікувались цимпрепаратом.ФертильністьУ значної кількості жінок у період перед менопаузою Алкеран можеспричинити пригнічення функції яєчників аж до виникнення аменореї.У дослідах на тваринах було виявлено негативний вплив Алкерану насперматогенез. Не виключено, що Алкеран може спричинити тимчасову або постійнубезплідність у чоловіків.ВагітністьЯк і при застосуванні інших цитостатиків, при лікуванні будь-кого зпартнерів Алкераном потрібно застосовувати адекватні контрацептивні засоби.Під час вагітності треба по змозі уникати застосування Алкерану,особливо у першому триместрі. У кожному окремому випадку потенційна небезпекадля плода повинна бути порівняна з очікуваною користю для матері.ЛактаціяЖінки, що лікуються Алкераном, не повинні годувати груддю.Вплив на здатність керувати автомобілемта іншими механізмамиНевідомий.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Імуноскомпроментованим хворим не рекомендується вакцинація вакцинами,що містять живі мікроорганізми.Дані про несумісність з іншими лікарськими засобами стосуютьсяін´єкційної форми Алкерану. Застосування високих доз внутрішньовенногомелфалану з налідіксовою кислотою може призводити до летальних випадків узв´язку з виникненням геморагічного ентероколіту. Високі дозивнутрішньовенного мелфалану при одночасному застосуванні з циклоспорином ухворих після пересадки кісткового мозку можуть призводити до порушень функціїнирок.
Умови та термін зберігання.Зберігати притемпературі 2–8°С у захищеному від дітей місці. Термінпридатності – 2 роки.
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
(0412) 46 01 50