міжнародна та хімічна назви: мітоксантрон;1,4-дигідрокси-5,8-біс[[2-[(2-гідроксіетил) аміно] етил]аміно]-9,10-антрацендіон (у вигляді дигідрохлориду);
основні фізико-хімічні властивості: розчин темно-синього кольору;
склад: 1 мл розчину містить мітоксантрону гідрохлоридуеквівалентного мітоксантрону 2 мг;допоміжні речовини:натрію ацетат безводний,натрію хлорид, кислота оцтова льодяна, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Антрацикліни та спорідненісполуки. Код ATC L01D В07.
Фармакологічні властивості. Протипухлинний засіб групи синтетичнихантрациклінів. Фармакодинаміка. Гальмує синтез РНК і ДНК, викликає аберації хромосом іутворення поперечних зв’язків між ланцюгами ДНК. Дія мітоксантрону на пухлинніклітини не залежить від клітинного циклу. Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введенняспостерігається трифазний кліренс мітоксантрону з плазми. Розподіл препарату втканинах швидкий і поширений. Виводиться мітоксантрон повільно, середній періоднапіввиведення - 12 діб. Мітоксантрон виводиться головним чином із сечею іжовчю. Лише 25% дози виводиться в перші п’ять днів після введення (із сечею 6 –11%, з фекаліями – 13 – 25%). Із сечею 65% мітоксантрону виводиться унезміненому вигляді, а 35% – у вигляді двох неактивних метаболітів і їхглюкоуронідних кон’югатів.
Показання для застосування. Як монотерапія, так і в комбінації з іншимипротипухлинними препаратами при лікуванні таких захворювань, як рак молочноїзалози (з регіональними або віддаленими метастазами); рак печінки, яєчників.Гострий лейкоз у дорослих, резистентний до інших хіміотерапевтичних засобів,неходжкінська лімфома, рак передміхурової залози.
Спосіб застосування та дози.Загальна курсова доза визначається індивідуально.Прогресуючий рак передміхурової залози,неходжкінська лімфома, рак молочної залози, рак печінки, яєчників.МонотерапіяРекомендована початкова доза – 14 мг/м2поверхні тіла у вигляді разової внутрішньовенної інфузії. Повторні введенняможливі з інтервалом 21 день.При лікуванні пацієнтів зі зниженими резервамикісткового мозку, наприклад унаслідок попередньої хіміотерапії або поганогозагального стану, рекомендується знижувати початкову дозу до 12 мг/м2.Наступні дози і час їх введення повинні визначатисязалежно від ступеня тривалості мієлосупресії. Якщо кількість лейкоцитів ітромбоцитів повертається до норми через 21 день, при наступних курсах Нітролможе вводитись у початковій дозі. Загальна курсова доза препарату не повиннаперевищувати 200 мг/м2.Комбінована терапіяНітрол може застосовуватися разом з іншимипротипухлинними препаратами. При застосуванні Нітролу разом з іншимимієлосупресивними агентами його початкова доза повинна бути знижена на 2 – 4мг/м2 порівняно з дозою при монотерапії.Гострий нелімфоцитарний лейкозМонотерапіяРекомендована доза:дорослі – 12 мг/м2 поверхні тілавнутрішньовенно протягом 5 днів (усього до 60 мг/м2).Комбінована терапіяПри гострому нелімфоцитарному лейкозі найбільшдоцільною є комбінація мітоксантрону з цитозинарабінозидом. Рекомендованопочаткове дозування – 10 – 12 мг/м2 мітоксантрону внутрішньовеннопротягом 3 днів (усього до 36 мг/м2) і 100 мг/м2цитозинарабінозиду внутрішньовенно протягом 7 днів (тривалі інфузії). Занеобхідності можливий повторний курс.
Приготування розчину. Нітрол слід розбавляти до об’єму не менше 50мл 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином глюкози. Готовий розчин слідвводити у вигляді внутрішньовенної інфузії не менше 3 хвилин. Нітрол не слідзмішувати з іншими лікарськими засобами.Необхідно уникати потрапляння мітоксантрону нашкіру, слизові оболонки і в очі.У випадку екстравазату введення треба негайноприпинити і зробити його в іншу вену.
Побічна дія. Можлива лейкопенія. При багаторазовому введеннімітоксантрону кожні 3 тижні кількість лейкоцитів рідко стає менше 1 000/мм3.Лейкопенія звичайно транзиторна, кількість лейкоцитів знижується до мінімумуприблизно на 10-й день і відновлюється до попереднього рівня через 3 тижні.Рідше спостерігаються тромбоцитопенія і анемія. Мієлосупресія може бути більштяжкою і тривалою у пацієнтів, які раніше одержували хіміотерапію або променевутерапію, а також у ослаблених пацієнтів. Можуть спостерігатися алергічніреакції, аменорея, анорексія, запор, діарея, задишка, слабкість, стомленість,пропасниця, шлунково-кишкові кровотечі, стоматити, кон’юнктивіти, запаленняслизових оболонок і неспецифічні неврологічні побічні явища, такі яксонливість, сплутаність свідомості, тривога і невелика парестезія. Є декількаповідомлень про некроз тканин у місці екстравазату.У хворих на лейкоз звичайно спостерігаються ті жпобічні явища, проте їх частота і інтенсивність вищі. Особливо це стосуєтьсястоматитів і запалень слизових оболонок. Мітоксантрон іноді може впливати насерцево-судинну систему, у тому числі зменшувати об’єм викиду лівого шлуночка,спричинювати гостру аритмію і зміни на ЕКГ. Є повідомлення про хронічну серцевунедостатність, спричинену мітоксантроном. У хворих на лейкоз частота побічнихявищ з боку серцево-судинної системи вища.Нітрол може забарвлювати сечу в зелено-блакитний колірпротягом 24 годин після введення дози. Зрідка спостерігається блакитнезабарвлення шкіри і нігтів. Дуже рідко спостерігається дистрофія нігтів іоборотне блакитне забарвлення склери.
Протипоказання.Гіперчутливість до препарату.Період вагітності та годування груддю.
Передозування. Специфічний антидот Нітролу не відомий. Залежно віддози препарату і стану пацієнта мітоксантрон може справляти токсичний вплив насистему кровотворення, шлунково-кишковий тракт, печінку і нирки. У випадкупередозування пацієнт повинен знаходитися під ретельним наглядом. Лікування –симптоматичне.
Особливості застосування. Нітрол звичайно не повинен призначатися хворим зпочатковим вмістом нейтрофілів у крові менше 1 500/мм³ (крім лікуваннягострого нелімфобластного лейкозу).Безпека використання інших методів введення Нітролу, крімвнутрішньовенного, не встановлена. Не можна вводити препарат підшкірно,внутрішньом’язово, внутрішньоартеріально або інтратекально. Є дані пролокальну/регіональну невропатію, у ряді випадків необоротну, що виникала післявнутрішньоартеріального введення.Серцево-судинні захворювання в активній або неактивній фазі, проведенараніше або проведена одночасно з лікуванням Нітролом променева терапія наділянку середостіння/перикардіальну ділянку, попереднє лікування іншимиантрациклінами або антрацендіонами, а також супутнє лікування іншимикардіотоксичними препаратами можуть підвищити ризик токсичного ураження серця.У таких пацієнтів необхідно проводити регулярну оцінку фракції викиду лівогошлуночка (ФВЛШ) від початку терапії Нітролом.Токсичне ушкодження міокарда, зокрема хронічна серцева недостатність,може розвинутись як під час лікування препаратом, так і через місяці і рокипісля закінчення терапії. Ризик кардіотоксичного ефекту зростає при перевищеннісумарної дози Нітролу 140 мг/м², однак токсичне ураження серця можерозвинутись і при більш низьких сумарних дозах препарату.З обережністю призначають Нітрол пацієнтам з вираженими порушеннямифункції печінки або нирок. У процесі лікування необхідний систематичний контроль картинипериферичної крові (перед кожним введенням Нітролу обов’язково проводитьсяповний аналіз картини периферичної крові, включаючи підрахунок тромбоцитів),лабораторних показників функції печінки, а також діяльності серця (ЕКГ, ЕХОКГіз визначенням фракції викиду шлуночків). При призначенні препарату хворим на гострий лейкоз слід брати до увагиможливість розвитку в окремих хворих вираженого стоматиту, тому рекомендуєтьсявживати профілактичних заходів.При лікуванні лейкозів може виникати гіперурикемія як результатшвидкого розпаду пухлинних кліток. У разі потреби слід призначитигіпоурикемічні препарати.При призначенні препарату Нітрол слід зважати на те, що застосуванняінгібіторів топоізомерази ІІ, включаючи мітоксантрон, у комбінації з іншимипротипухлинними препаратами і/або рентгенотерапією було асоційовано з розвиткомгострого мієлобластного лейкозу (ОМЛ) або мієлодиспластичного синдрому (МДС).У зв’язку з імунодепресивною дією препарату і можливістю розвиткувторинних інфекцій не рекомендується під час хіміотерапії застосовувати живівакцини. Вакцинацію слід проводити через 3 місяці після завершення терапії.Не рекомендується призначати Нітрол хворим на вітряну віспу (у т.ч.недавно перенесену або після контакту із захворілими), оперізувальний герпес, зіншими гострими інфекційними захворюваннями.У випадку екстравазації необхідно припинити введення препарату і занеобхідності продовжити інфузію в іншу вену.Треба уникати контакту препарату зі шкірою, слизовими оболонками,очима. У разі випадкового контакту з препаратом шкіру, слизові оболонки і очітреба ретельно промити теплою водою.Відносно всіх предметів, що використовувалися для розчинення,розведення і введення мітоксатрону, слід дотримуватися стандартних прийомівщодо знищення цитотоксичних речовин.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Застосування Нітролу разом з іншимилікарськими препаратами, що спричинюють мієлосупресію, може посилювати їхмієлотоксичність, застосування з іншими цитостатиками підсилює кардіотоксичність.Розчин мітоксантрону не можна змішувати в одному шприці з іншимилікарськими засобами.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей,захищеному від світла місці при температурі 2 – 8°С.Термін придатності – 18 місяців.Розведений концентрат зберігає свої властивостіпротягом 24 годин.
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
(0412) 46 01 50