основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або дещо зеленуватийрозчин; склад: 1 мл розчину містить 150 мгфенілбутазону натрія і 150 мг амінофеназону;допоміжна речовина: натрійгідроксиметансульфокислий.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Анальгетики та антипіретики. Амінофеназон,комбінації без психолептиків. Код АТС: N02B B53.
Фармакологічні властивості. Комбінований антиревматичний препарат длявнутрішньом’язового застосування, що має виражену протизапальну та анальгезуючудію. Фармакокінетика.98 % препарату зв’язується з білками плазми.Період напіввиведення складає в середньому 77 (54 - 99) годин. 61% препаратувиділяється із сечею, 27 % – з калом. Фенілбутазон проникає через плаценту івиявляється в грудному молоці.
Показання для застосування. Артрит, гострий та хронічний ревматичнийполіартрит, простріл, гострий ревматичний перикардит, подагра, ревматичнийполісерозит, спондилоартрит, ревматизм м’яких тканин, невралгія, гострий тахронічний поліневрит, невралгія лицьового нерва, аднексит, сальпінгіт,параметрит, ірит та іридоцикліт, папілоретиніт.
Спосіб застосування та дози. Для лікування ревматичних захворювань удорослих Реопірин необхідно вводити внутрішньом’язово по 5 мл щодня або черездень, в сідницю за допомогою довгої голки, глибоко, повільно, протягом 1-2хвилин. При гінекологічних захворюваннях кожні 4-5 днів дорослим вводять по 5мл препарату до зникнення болю та температури. Дітям у віці 7-14 років препарат уводять глибоко внутрішньом’язово по0,5 – 1 мл 3 рази на добу, щодня або через день.Якщо при застосуванні препарату в дозі, що рекомендується, протягом 1тижня не відмічається покращення, прийом препарату відміняють. Якщо станхворого покращується, то дозу препарату необхідно зменшити до ефективноїпідтримуючої.
Побічна дія. Біль, стерильний абсцес у місці ін’єкції, затримкаводи і солей, глюкозурія, гематурія, сонливість, випот.
Протипоказання. Розлади серцевого ритму, вади серця, хронічнаміопатія серця, надчутливість до амінофеназону та фенілбутазону, захворюваннянирок і печінки, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, набряки та схильністьдо набряків, захворювання кровотворної системи. При підозрі на епілепсію нерекомендується парентеральне застосування.
Передозування. Симптоми у початковій стадії: нудота, блювання (частоблювота з домішкою крові), галюцинації, психоз, коматозний стан, судоми (удітей), підвищення температури тіла, порушення електролітного обміну. Через 2-7днів: печінкова недостатність, набряки, жовтяниця, зміни на ЕКГ, порушення збоку системи кровотворення.Лікування: специфічного антидота немає.Рекомендується проводити симптоматичну терапію.
Особливості застосування. У зв’язку з побічнимиявищами й індивідуальною чутливістю до фенілбутазону Реопірин застосовують удитячому віці лише в надзвичайних випадках і тільки в стаціонарі підспостереженням лікаря і при постійному контролі картини крові, сечі, функціїпечінки.Тривале застосуванняпрепарату у дорослих відбувається тільки під контролем лікаря з обов’язковимщотижневим контролем показників загального аналізу крові. Незалежно від числалейкоцитів, прийом препарату варто припинити з появою токсичних симптомів.Дані про застосування препарату в періоди вагітності та лактаціївідсутні.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Реопірин підсилює дію пероральнихпротидіабетичних препаратів, антикоагулянтів, сульфаніламідів, барбітуратів тапослабляє ефективність іміпраміна, дифеніна, гризеофульвіна, цефалоспоринів.
Умови та терміни зберігання. Зберігати при температурі 15-300С,у місцях, недоступних для дітей. Термін придатності – 3 роки.
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z