міжнародна та хімічна назви; Ітраконазол(±)-1-[(RS-sec-butyl]-4-[p-[[2R,4S)-2(2,4-dichlorophenyl)-2-(1H-1,2,4-triazol-1-ylmethyl)-1,3-dioxolan-4-yl]methoxy]phenyl]-l-piperazinyl]phenil]-delta–1,2,4-triazolin-5-one;основні фізико-хімічні властивості:овальні, непрозорі,тверді, желатинові капсули з білим корпусом та червоною кришечкою, які містятьмайже білий порошок; склад:одна капсула містить:ітраконазолу 100мг. допоміжні речовини: НПС. Форма випуску. Капсули.Фармакологічна група. Протигрибковий засіб для системного застосування. J02AC02.Фармакологічні властивості. Протигрибковий засіб, похідне тріазолу. Має широкийспектр дії. Механізм дії пов’язаний з порушенням синтезу ергостеролу –важливого компоненту клітинної мембрани грибків. Виявляє активність у відношенні дерматофітів (Trichophyton, Microsporum, Epidermophyton floccosum); дріжжових ідріжжоподібних грибів (Cryptococcus neoformans, Pitysporum, Candida/ зокремаCandida albicans, Candida glabarata, Candida krusei/), а також Aspergillus,Histoplasma, Fonsecaea, Cladosporium, Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrixschenckii, Blastomyces dermatitidis.Кліничні результати лікування препаратом стаютьочевидними вже через 2-4 тижня після закінчення терапії в випадках мікозівшкіри та через 6-9 місяців після закінчення терапії в випадках оніхомікозів (помірі зростання нігтів). Фармакокінетика. Всмоктування. Максимальна біодоступністьітраконазолу відмічається у тому випадку, коли препарат приймають відразу післяситної їди. Після одноразового прийому препарату Cmax ітраконазолу в плазміспостерігається через 3-4 години. Розподіл. При довготриваломузастосуванні Css ітраконазолу в плазмі досягається через 1-2 тижні і складає (через 3-4 години після прийомуостанньої дози препарату): 0.4 мкг/мл при прийомі препарату в дозі 100 мг 1раз/на добу; 1.1 мкг/мл – при прийомі в дозі 200 мг 1 раз/на добу; і 2 мкг/мл – при прийомі вдозі 200 мг 2 рази/на добу.Зв’язування з білками плазми складає 99.8%.Ітраконазол розподіляється в різних тканинах організму. Концентраціяітраконазолу в легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, скелетнихм’язах в 2-3 рази перевищує його концентрацію в плазмі. Накопиченняітраконазолу в тканинах які містять кератин, особливо у шкірі, в 4 рази перевищуєйого накопичення в плазмі. Терапевтична концентрація ітраконазолу в шкірізберігається протягом 2-4 тижнів після закінчення 4-тижневого курсу терапії.Терапевтична концентрація ітраконазолу в кератині нігтів досягається через 1тиждень від початку лікування і зберігається протягом 6 місяців післязавершення 3-місячного курсу лікування. Терапевтичні концентрації в тканинахпіхви зберігаються протягом 2-ох днів після закінчення 3-денного курсулікування в дозі 200 мг/на добу та 3-ох днів після одноденного курсу лікуванняв дозі 200 мг 2 рази/на добу. Виділення також відбувається з секретом сальнихта потових залоз шкіри. Метаболізм. Ітраконазолметаболізується в печінці з утворенням великої кількості метаболітів, один зяких – гідрокси-ітраконазол – має як і ітраконазол протигрибкову дію in vitro. Виведення. Виведення з плазми кровімає дві фази, з кінцевим Т1/2 1-1.5 дня. Приблизно 35% дози виводиться ниркамиу вигляді метаболітів протягом 1-го тижня; в незмінному вигляді виводитьсяменше – 0.03%. З калом в незмінному вигляді виводиться біля 3-18% дози.Фармакокінетика в особливихкліничних випадках. У пацієнтів з нирковою недостатністю, а також у деякихпацієнтів з порушенням імунітету (наприклад, при ВІЛ-інфекції, післятрансплантації органів, чи в випадку нейтропенії) біодоступність препарату можезнижуватися. У пацієнтів з цирозом печінки біодоступність ітраконазолу знижена,Т1/2 підвищений.Показання для застосування. Лікування мікозів, викликаних чутливими допрепарату збудниками:вульвовагінальний кандидоз;мікози шкіри, порожнини рота, очей (зокремависівкоподібний лишай, дерматомікози, грибковий кератит, кандидозний стоматит);оніхомікоз, викликаний дерматофітами та/чидріжджями;системні мікози (зокрема системний аспергільоз, кандидоз,криптококоз/зокрема криптококовий менінгіт/, гістоплазмоз, споротрихоз,паракокцідіоідоз, бластомікоз).Спосіб застосування та дози. При вульвовагінальному кандидозі призначають в дозі 200 мг 2 рази на добу протягом 1-го дня або в дозі200 мг 1 раз на добу протягом 3-ох днів.При висівкоподібному лишаї – по 200 мг 1 раз на добупротягом 7 днів. При дерматомікозах – по 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів.В випадку ураження тканин які містять велику кількість кератину, таких як шкіракистів та ступнів, проводять додаткове лікування в тій самій дозі пртягом 15днів. При кандидозі порожнини рота – по 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів.При грибковому кератиті – по 200 мг 1 раз на добу протягом 21 дня.При оніхомікозі препарат призначають у виглядіпульс-терапії чи у вигляді безперервного лікування. Один курс пульс-терапії –ітраконазол призначають по 200 мг 2 рази на добу протягом 7 днів. При ураженняхнігтьових пластинок ступнів (незалежно від того є чи немає ураження нігтів наруках) проводять 3 курси лікування (препарат приймається протягом тижня, потімробиться 3-тижнева перерва). При ураженні нігтьових пластинок рук проводять двакурси лікування (1 тиждень прийом препарату, 3 тижня перерва). Прибезперервному лікуванні ітраконазол призначають по 200 мг 1 раз на добу протягом 3-ох місяців. При системному аспергільозі – по 200 мг 1 раз надобу протягом 2-5 місяців; при необхідності дозу препарату збільшують до 200 мг2 рази на добу. При системному кандидозі – по 100-200 мг 1 раз на добу, протягомвід 3-ох тижнів до 7 місяців, при необхідності дозу препарату підвищують до 200мг 2 рази на добу.При системному криптококкозі в випадку, якщо немаєознак менінгіту, препарат призначають по 200 мг 1 раз на добу. Прикриптококковому менінгіті – по 200 мг 2 рази на добу. Для підтримуючої терапіїпрепарат призначають по 200 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування від 2місяців до 1 року.При гістоплазмозі препарат призначають в дозі від200 мг 1 раз на добу до 200 мг 2 рази на добу протягом 8 місяців. При споротрихозі – по 100 мг 1 раз на добу протягом3 місяців. При паракокцідіоідозі (паракокцідіоідомікозі) – по 100 мг1 раз надобу протягом 6 місяців.При хромомікозі – по 100-200 мг 1 раз на добупротягом 6 місяців. При бластомікозі препарат призначають в дозі від 100 мг 1раз на добу до 200 мг 2 рази на добу протягом 6 місяців. У деяких пацієнтів з порушеним імунітетом(наприклад, при ВІЛ-інфекції, після трансплантації органів або в випадкунейтропенії) може виникнути потреба в збільшенні дози препарату. Препарат потрібно приймати відразу після ситної їди;капсули ковтають цілком.Побічна дія. Збоку травної системи: явищадиспепсії, нудота, біль у животі, закреп, транзиторне підвищення рівнятрансаміназ в плазмі крові; в деяких випадках при довготривалому використанні –гепатит. Збоку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль,запаморочення; в деяких випадках периферичні нейропатії. Алергічні реакції: шкірянийсвербіж, кропивниця, ангіоневротичний набряк. Дерматологічні реакції:висипка; в деяких випадках при довготриваломувикористанні – випадіння волосся; в окремих випадках – синдромСтивенса-Джонсона. Інші: в окремих випадках при довготриваломувикористанні – дисменорея, гіпокаліемія. Надходили повідомлення про виникненнянабряків, застійної серцевої недостатності і набряку легень.Протипоказання. Одночасне застосування внутрішньо разом з терфенадином,астемізолом, мізоластином, цизапридом, дофетилідом, хінідином, пімозидом,симвастатином, ловастатином, мідазоламом, триазоламом.Підвищена чутливість до будь-якого компонентупрепарату.Вагітність і лактація. При вагітностіітраконазол застосовують лише при системних мікозах, коли очікуваний ефект відтерапії перевищує потенційний ризик для плоду.При необхідності довготривалого лікуванняітраконазолом у період лактації, потрібно вирішити питання про припиненнявигодовування груддю. Жінкам дітородного віку в період прийомупрепарату рекомендовано застосовувати контрацептивні засоби. В експериментальних дослідженнях встановлено, щоітраконазол має ембріотоксичну дію і викликає аномалії розвитку плода.Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванніітраконазолу і препаратів, індукуючих ферментні системи печінки (наприклад рифампіцин,рифабутин, фенітоін, карбамазепін, ізоніазид) істотньо знижуєтьсябіодоступність ітраконазолу. При одночасному застосуванні ітраконазолу зінгібіторами цитохрому CYP 3A4 (ритонавір, індінавір, кларитроміцин,еритроміцин) біодоступність ітраконазолу підвищується. При одночасномузастосуванні з препаратами, метаболізм яких здійснюється за участю ензимів типуцитохрома Р450 3А (терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, мідазолам (длявнутрішнього застосування), триазолам, дофетилід, хінідин, пімозид,симвастатин, ловастатин), можливо підсилення та/чи подовження їх ефектів.Блокатори кальцієвих каналів можуть викликати негативний інотропний ефект, якийможе підсилювати подібний ефект ітраконазолу, ітраконазол може знижуватиметаболізм блокаторів кальцієвих каналів (при необхідності одночасногозастосування потрібно дотримуватись обережності). При одночасному застосуванніітраконазолу з непрямими антикоагулянтами, ритонавіром, індінавіром,саквінавіром, бусульфаном, доцетакселом, триметрексатом, алкалоїдами барвинкарожевого, циклоспорином А, блокаторами кальцієвих каналів (дигідропіридин,верапаміл), рапаміцином, такролімусом, дигоксином, карбамазепіном, буспероном,алфентанілом, алпрозоламом, бротизоламом, мідазоламом в/в, рифабутином,метилпреднізолоном, ебастином, ребокситином можлива зміна їх рівней в плазмі,фармакологічної дії і побічних ефектів. Тому необхідно контролювати рівні вищєвказаних препаратів в плазмі крові і при необхідності знижувати дозу. Приодночасному застосуванні ітраконазолу з цідовудином, флувастатином,етинілестрадіолом чи норетістероном вагомої взаємодії не відмічено. Передозування. Інформації про передозування ітраконазолу досьогодняшнього дня немає. При випадковому передозуванні потрібно промитишлунок (протягом першої години після прийому препарату), прийняти активованевугілля. Ітраконазол не виводиться за допомогою гемодіалізу. Специфічногоантидоту немає.Особливості застосування. У пацієнтів з підвищеним рівнем трансаміназ в плазмі кровіпрепарат призначають тільки в тих випадках, коли очікуваний ефект лікуванняперевищує можливий ризик ураження печінки. У пацієнтів з цирозом печінки і/абоз порушенням функції нирок препарат застосовують під контролем рівняітраконазолу в плазмі і, при необхідності коригують дозу ітраконазолу. Припризначенні препарату потрібно знати, що він здатний вступати в кліничноважливий зв’язок з іншими препаратами. Ітраконазол з обережністю призначаютьпацієнтам з підвищеною чутливістю до інших азолів.Пацієнтам з пониженою кислотністю шлункового соку(наприклад хворим на СНІД, або тим, які приймають блокатори гістаміновихН2-рецепторів), рекомендують приймати препарат разом з газованою водою.Інтервал між прийомом антацидних препаратів і ітраконазолу повинен складати неменш 2-ох годин.При виникненні периферичної нейропатії, якщо воназумовлена прийомом препарату, його потрібно відмінити.При дослідженнях застосування ітраконазолу в формідля внутрішньовенного введення, яке проводилось на здорових добровольцях,відмічалось минаюче безсимптомне зменшення фракції викиду лівого шлуночка, якенормалізовувалось до слідуючої інфузії препарату. Клінична вагомість отриманихданих для пероральних лікарських форм невідома.Виявилось, що ітраконазол володіє негативнимінотропним ефектом. Є відомості про випадки застійної серцевої недостатньості,пов’язані з прийомом ітраконазолу. Тому пацієнтам з застійною серцевоюнедостатністю (у т.ч. в анамнезі) приймати препарат потрібно тільки у тихвипадках коли очікувана користь перевищує потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношеннякористь/ризик слід приймати до уваги такі фактори, як серьйозність показань,режим дозування та індивідуальні фактори ризику виникнення застійної серцевоїнедостатності. Фактори ризику включають наявність захворювань серцево-судинноїсистеми (ІХС, ураження клапанів), тяжкі захворювання легень (у т.ч. хронічніобструктивні захворювання), хронічна ниркова недостатність чи іншізахворювання, які супроводжуються набряками. Таких пацієнтів необхіднопроінформувати про ознаки серцевої недостатності. При появі подібних ознак чисимптомів під час курсу лікування прийом препарату необхідно припинити. Приодночасному прийомі ітраконазолу з блокаторами кальційових каналів сліддотримуватись обережності.Контроль лабораторних показників.Ввипадку проведення більш ніж одномісячної терапії, необхідно контролюватипоказники функції печінки. Контроль показників функції печінки необхідний такожв тих випадках, коли у пацієнта, який приймає препарат, з’являються анорексія,нудота, блювота, підвищена втомлювність, біль у животі чи змінюється колір сечі(стає більш темним). При виявленні порушень функції печінки препаратвідмінюють.Застосування в педіатрії. Кліничних даних повикористанню препарату у дітей недостатньо, тому лікування ітраконазоломпроводять тільки тоді, коли очікуваний ефект терапії перевищує можливий ризиквиникнення побічних ефектів. Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, темному, недоступному для дітеймісці, при температурі не вищє 25° С. Термін зберігання – 3 роки. а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z