міжнародна та хімічна назви: mesna; 2-Меркаптоетансульфонова кислота (увигляді натрієвої солі);

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;

склад: 1 мл розчину містить 100 мг месни; допоміжні речовини: динатрію едетат, вода для ін'єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група. Засоби для усунення токсичних ефектів протипухлинноїтерапії. Код V03A F01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Уропротекторний засіб. Інактивує уротоксичні ефектиоксазофосфоринів (циклофосфамід, іфосфамід), а також створює додаткові сполукиз акроілеїном, завдяки чому досягається місцевий детоксикаційний ефект усечовивідних шляхах. Окрім того, месна має муколітичну дію, подібну до дії ацетилцистеїну,однак більш ефективно розриває бісульфідні зв'язки макромолекулярних сполук,які зумовлюють в'язкість секрету. Полегшує відходження мокротиння, непошкоджуючи слизової оболонки дихальних шляхів. Ефективний при накопиченніслизового секрету в дихальних шляхах, а також за наявності у мокротинні домішокгною та крові. Фармакокінетика. У разі використання препарату для проведенняінгаляцій він добре всмоктується у дихальних шляхах і у незміненому виглядівиводиться з організму.Месна знижує нефро- і уротоксичність алкілуючих засобів. Післявнутрішньовенного введення 800 мг T1/2 в крові становить для месни0,36, для дисульфіду - 1,17 год. Із сечою виводиться 32% дози у вигляді тіолу і33% - у вігляді дисульфіду.

Показання для застосування. Профілактика уротоксичної діїоксазофосфоринів під час проведення цитостатичної терапії, особливо прилікуванні іфосфамідом або циклофосфамідом у високих дозах (більше 10 мг/кг)пацієнтів групи ризику (стан після променевої терапії органів малого таза,цистит при попередньому лікуванні оксазофосфоринами, захворювання сечовихшляхів).У виглядіінгаляцій або вливань застосовують при накопиченні в’язкого секрету у дихальнихшляхах: у післяопераційний період для полегшення відходження мокротиння та длязапобігання ускладненням у легенях, зумовленим накопиченням секрету у просвітібронхів (профілактика в післяопераційному періоді при нейрохірургічнихвтручаннях, торакальних операціях, при проведенні інтенсивної терапії); приторакальних травмах (для полегшення резорбції згустків крові, змішаних зіслизом); при муковісцидозі; при бронхіальній астмі; при хронічному бронхіті(особливо обструктивному); при емфіземі легенів; при бронхоектазах; приателектазах, спричинених закупорюванням бронхів згустками слизу; а також длясанації бронхів у період інтенсивної терапії і при проведенні наркозу.

Спосіб застосування та дози. Дорослим звичайно вводять внутрішньовенно удозі, що становить 20% від дози оксазофосфорину, одночасно з введеннямцитостатичного засобу, а потім повторно у тій же дозі через 4 і 8 год.Дітям доцільно вводити частіше (до 6 разів) і з більш короткими (3 год)інтервалами.При довготривалій інфузії іфосфаміду рекомендується така схемазастосування: Уромес призначають у дозі 20% від дози іфосфаміду на початкувведення цитостатика, потім – у дозі, що дорівнює дозі іфосфаміду методомдовготривалої інфузії під час введення, і далі – протягом 6-12 год післязакінчення інфузії іфосфаміду.При комбінованому застосуванні месни і циклофосфаміду дози препаратівпідбирають індивідуально, коригують на базі клінічного ефекту, ступенявираженості токсичної дії циклофосфаміду.Інгаляції Уромесу можна робити тільки дорослим через мундштук або маскуза допомогою інгалятора (в умовах атмосферного тиску) у сидячому положенні. Прицьому використовують 2-4 мл розчину Уромесу (200-400 мг месни) без розведенняабо у розведенні 1:1 дистильованою водою чи ізотонічним розчином хлоридунатрію. Інгаляції проводять 3-4 рази на добу протягом 2-24 днів. Занеобхідності лікування повторюють.Для краплинного введення через інтратрахеальну трубку для дорослихвикористовують 2-4 мл розчину Уромесу (200-400 мг месни), розведеного у такійже кількості дистильованої води або ізотонічного розчину натрію хлориду.Процедуру проводять щогодинно, до розчинення і відходження секрету.Тривалість курсу лікування встановлюють індивідуально. Наприклад, прилікуванні муковісцидозу або хронічних захворювань дихальних шляхів можливодовготривале застосування Уромесу.

Побічна дія. Можливі флебіт у місці введення, гіперергічніреакції. При інгаляційному або інтратрахеальному застосуванні іноді виникаєкашель і/або підсилюється бронхоспазм; відомі випадки виникнення болю у грудях(у цьому випадку рекомендується знизити концентрацію розчину шляхом додаваннярівної кількості води або ізотонічного розчину).

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Передозування. У разі перевищення разової дози 60 мг/кг можливінудота, блювання, діарея (найчастіше важко диференціювати з проявами ускладненьцитотоксичного лікування).

Особливості застосування. Уромес не усуває інших побічних дій цитостатиків,тому при його застосуванні необхідно проводити підтримуючу і симптоматичнутерапію у повному обсязі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Уромес не сумісний з цисплатином in vitro,однак не взаємодіє з ним in vivo, якщо вводити препарати окремо. Препаратсумісний з іфосфамідом і циклофосфамідом, тому припустиме змішування з цимипрепаратами в одному об'ємі.Уромес можна застосовувати разом з антибіотиками, за виняткомаміноглікозидів (канаміцин, гентаміцин), які знижують його активність.Комбінація з глюкокортикостероїдами та бронходилятаторами припустима.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному відсвітла місці при температурі 15-25 оС. Зберігати в недоступномудля дітей місці.Термін придатності – 3 роки. а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z