міжнародна назва: Chymotrypsin;

основні фізико-хімічні властивості: пориста маса або порошок білого кольорубез запаху, гігроскопічний;

склад: 1 ампула містить 10 мг хімотрипсину.

Форма випуску. Ліофілізований порошок для приготування розчинудля ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Засоби, якізастосовуються в офтальмології. Код АТС S01K X01.

Фармакологічні властивості. Протеолітичний фермент, який отримують ізпідшлункових залоз великої рогатої худоби. Розщепляє пептидні зв’язки в молекулібілка, зв’язки, утворені залишками ароматичних амінокислот, забезпечуючипротизапальний ефект. Лізирує некротизовані тканини, не впливаючи на живіклітини внаслідок наявності в них специфічних антиферментів.

Фармакокінетика. Не описана.

Показання до застосування. Свіжі обширні тромбозицентральної вени сітківки, помутніння склоподібного тіла травматичного ізапального походження, при іритах, іридоциклітах, крововиливах в передню камеруока, набряках навколо очних тканин після операцій та травм, приінтракапсулярній екстракції катаракти; трахеїти, бронхіти, пневмонії, абсцеслегенів, бронхіальна астма з гіперсекрецією; профілактика післяопераційнихускладнень після операцій на легенях, опіки, пролежні, тромбофлебіти, гнійнірани, гнійний синусит, отит, остеомієліт, євстахіїт із в’язким ексудатом.

Спосіб застосування та дози. Хімотрипсин вводять внутрішньом’язоводорослим по 5- 10 мг на добу, дітям по 2,5 мг 1 раз на день. Безпосередньоперед застосуванням 10 мг хімотрипсину розчиняють у 2 мл стерильногоізотонічного розчину натрію хлориду або 0,5-2 % розчину новокаїну, розчинвводять глибоко у верхній зовнішній квадрант сідничного м’яза. На курс - 6-15ін’єкцій.В офтальмологічній практиці застосовують внутрішньом’язово і також 0,2% розчин для ванночок та 0,25 % розчин у вигляді очних крапель (3-4 рази надень протягом 1-3 днів). В пульмонології препарат застосовують внутрішньом’язово по 5-10 мг надобу протягом 10-12 днів. Для інгаляцій розчиняють 10 мг препарату в 3 млстерильного ізотонічного розчину натрію хлориду та застосовують у виглядіаерозолю через інгалятор чи вводять через бронхоскоп або ендотрахеальний зонд.Кількість інгаляцій залежить від перебігу захворювання й ефективності терапії.Після інгаляції теплою водою полощуть рот і промивають ніс. Одразу ж післяінгаляції хворий повинен добре відкашляти мокротиння або його слід відсмоктати.У хірургії – внутрішньом’язово (тромбофлебіт, остеомієліт, отит,гнійний сінусит та ін.), внутрішньоплеврально (гемоторакс, емпієма), вводятьшприцем з тонкою голкою під струп (опіки, пролежні), місцево – за допомогоютампонів з препаратом (лікування гнійних ран). Режим дозування залежить відпоказань.Застосування при вагітності та лактації не описане.

Побічнадія. Можевиникнути біль і гіперемія на місці ін’єкції, алергічні реакції, нетривалепідвищення температури, тахікардія, інколи – подразнення і набряки кон’юнктиви,після інгаляції – охриплість.

Передозування. Не описане.

Протипоказання. При декомпенсації серцевої діяльності,емфіземі легенів з дихальною недостатністю, дистрофії та цирозі печінки,інфекційному гепатиті, панкреатиті, геморагічних діатезах. Не слід вводитипрепарат у порожнини, що кровоточать та наносити на виразкові поверхнізлоякісних пухлин.Слід з обережністю застосовувати призахворюваннях дихальних шляхів у пацієнтів з активною формою туберкульозу іобов’язково в комплексі зі специфічними препаратами.

Особливості застосування. При застосуванні хімотрипсину іноді виникаютьподразнення та набряк тканин ока, у цих випадках зменшують концентрацію розчинуабо припиняють подальше застосування препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Хімотрипсин можна застосовувати вкомбінації з антибіотиками та бронходилататорами. При застосуванні хімотрипсинудля попередження та зняття алергічних реакцій застосовують протигістамінніпрепарати.

Умови та термін зберігання. У захищеному від світла місці при температурі від 0 до 10 ºС. Термінпридатності – 3 роки. а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z