міжнародна назва: cefazolin; цефазолін;

основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий кристалічний порошок;

склад: 1 флакон містить 0,5 г або 1,0 г цефазоліну у вигляді натрієвої солі.

Форма випуску.Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група.Бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини.Код АТС J01DA04.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Цефамезин - цефалоспориновий антибіотик І покоління. Діє бактерицидно.Має широкий спектр антимікробної дії. Активний як щодо грампозитивних(Staphylococcus spp., які продукують і не продукують пеніциліназу;Streptococcus spp., C.diphtheriae, B.anthracis), так і грамнегативнихмікроорганізмів (N.мeningitidis, N. gonorrhoeae, Shigella, Salmonella, E.сoli,Klebsiella).Активний також щодо Spirochaetaceae і Leptospiraceae.Препарат неефективний стосовно вірусів, грибів, найпростіших,P.aeruginosa, індолпозитивних штамів Proteus, M.tuberculosis, анаеробнихмікроорганізмів.Фармакокінетика.При внутрішньом’язовому і внутрішньовенному введеннях препарат швидковсмоктується і розподіляється в тканинах і рідинах організму, максимальноїконцентрації у крові досягає через 1 год. і зберігається в терапевтичнійконцентрації 8-12 год., легко проникає через плацентарний бар’єр, усиновіальний, плевральний і перитонеальний ексудати. Виділяється здебільшогонирками, утворюючи в сечі високі концентрації.

Показання для застосування.Цефамезин застосовують при інфекційно-запальних захворюваннях,спричинених чутливими до препарату збудниками (сепсис, перитоніт, ендокардит,інфекції дихальних шляхів, сечостатевого тракту, у тому числі сифіліс ігонорея, інфекційні ураження кісток і суглобів), а також для профілактикипісляопераційних ускладнень.

Спосіб застосування та дози.Встановлюєтьсяіндивідуально з урахуванням тяжкості, перебігу і локалізації інфекції.Препарат можна вводити внутрішньом’язово, внутрішньовенно (струминноабо крапельно).Середньодобова дозадля дорослих становить 1 г; кратністьвведення – 2 рази на добу. Максимальна добова доза – 6 г; кратність введенняможе бути збільшена до 3-4 разів на добу.Для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень призначають 1г цефазоліну за 30 хв. до операції, 0,5-1 г під час операції і по 0,5-1 г кожні6-8 год протягом доби після операції.Середньодобова дозадля дітей становить 20-50 мг/кг маси тіла.При тяжкому перебігу інфекції доза може бути збільшена до 100 мг/кг надобу.Середня тривалість лікування становить 7-10 днів.У пацієнтів з порушеннями функції нирок режим дозування цефазолінувстановлюють з урахуванням значень кліренсу креатиніну (КК). При КК понад 55мл/хв. (або сироватковому креатиніні менше 1,5 мг%) режим дозування, якправило, не вимагає корекції. При КК 35-54 мл/хв. (або сироватковому креатинініменше 1,6-3,0 мг%) разова доза може залишитися незміненою, однак інтервал міжвведеннями повинен бути не менше 8 год.При КК 11-34 мл/хв. (або сироватковому креатиніні 3,1-4,5 мг%) разовудозу варто зменшити в 2 рази; інтервали між введеннями - 12 годин. При КК менше10 мл/хв. (або сироватковому креатиніні понад 4,6 мг%) призначають половинузвичайної дози кожні 18-24 год.Для внутрішньом’язового введення препарат розчиняють у 4-5 мл води дляін’єкцій, ізотонічного розчину натрію хлориду.Приготування розчину для внутрішньовенного введення: 0,5 г препаратурозчиняють у 2 мл, а 1 г – у 4 мл води для ін’єкцій.Для внутрішньовенного краплинного введення приготовлений розчинрозводять у 50-100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчинуглюкози; інфузію проводять протягом 20-30 хв. (швидкість введення 60-80 крапельза хвилину).Для внутрішньовенного струминного введення разову дозу препаратурозводять у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять повільнопротягом 3-5 хв.Приготовлений розчин можна зберігати при температурі до 22 °С – 24 год.

Побічна дія.При лікуванні цефазоліном натрієвою сіллю можливий розвиток алергічнихреакцій у вигляді: шкірних висипань, свербежу, еозинофілії, набряку Квінке,артралгії, анафілактичного шоку. У таких випадках необхідно припинити введенняпрепарату і провести десенсибілізуючу терапію.У хворих на захворювання нирок при лікуванні великими дозами цефазоліну(6 г) можуть з’явитися ознаки ниркової недостатності. У такому разі дозу препаратузнижують і лікування здійснюють під контролем динаміки вмісту азоту сечовини ікреатиніну в крові. Можливі шлунково-кишкові розлади (анорексія, діарея,нудота, блювання; псевдомембранозний коліт, транзиторне підвищення активностіпечінкових трансаміназ). При тривалому лікуванні можуть розвиватисядисбактеріози, суперінфекція, спричинена стійкими до антибіотика штамами,кандидоз. При внутрішньом’язовому введенні препарату в поодиноких випадкахспостерігається болючість у місці ін’єкції.З боку системи кровотворення: нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Протипоказання.Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів та іншихбета-лактамних антибіотиків. Вагітність.За необхідності застосування препарату грудне вигодовування припиняють.Не призначають дітям віком до 1 року.Передозування.При передозуванніможуть виникнути нейротоксичні явища. При цьому можуть мати місце судоми,блювання, тахікардія. Препарат виводиться з організму при гемодіалізі;перитонеальний діаліз є менш ефективним.

Особливості застосування.З обережністю препарат призначають пацієнтам із захворюваннямишлунково-кишкового тракту (особливо з колітом).При застосуванніцефазоліну можлива поява позитивних прямої і непрямої проб Кумбса а такожможливе одержання псевдопозитивної реакції на глюкозу в сечі.Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.Препарат не рекомендується застосовувати одночасно з пероральнимиантикоагулянтами і діуретиками (фуросемід, етакринова кислота).Екскреція цефазоліну знижується при одночасному прийомі пробенециду.

Умови та термін зберігання.Зберігати при температурі не вище 30 °С, у недоступному длядітей місці.Захищати від дії світла.Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати післязакінчення терміну, зазначеного на упаковці. а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z