основні фізико-хімічні властивості: драже блакитного кольору, сочевицеподібноїформи;

склад: 1 драже містить 0,1 мг радобеліну, 0,3 мг ерготаміну тартрату, 20 мгфенобарбіталу; допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний,алюмінію стеарат, натрію карбоксиметиламіл, желатин, сахароза, тальк, натріюкармелоза, динатрію едетат, віск білий, віск карнаубський, макроголь 6000,барвник блакитний патентований V 230.

Форма випуску. Драже.

Фармакотерапевтична група. Седативний засіб.Код АТС N05CB02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Белласпон – це комплекснийседативний засіб, який чинить седативну дію, зменшує вираженість вегетативних івестибулярних порушень, має слабкий спазмолітичний ефект.Фармакокінетика. Дані по вивченню фармакокінетики комплексу відсутні.

Показання для застосування. - Неврози, особливо з вираженими вегетативними розладами;- невротичні стани, які розвинулись на фоні соматичних захворювань;- невротичні стани при патологічному клімаксі.

Спосіб застосування та дози. Белласпон призначений для застосуваннявнутрішньо.Дорослимздебільшого призначають по 1 драже 3 рази на добу, після їди, максимальнадобова доза – 6 драже. Дітям від 6 до 15 років призначають по 1-2 драже надобу. Драже слід ковтати цілим, запиваючи рідиною. Термін застосування визначаєлікар.Курс лікуванняБелласпоном не повинен тривати довше 1-2 тижнів.

Побічна дія. В окремих випадках при прийомі Белласпону можутьвідмічатися такі побічні реакції: - з боку нервовоїсистеми: слабо виражені порушення психіки, парестезії, зниження гостроти зору;- з боку шкірних покривів: шкірний висип, кропив’янка, свербіж.Іншіпобічні дії: сонливість, відчуття сухості в роті, запор, нудота, блювання, вразі занадто довгого застосування та/або перевищення дози може розвинутисьмедикаментозна залежність. Поодинокі рідкі випадки: втрата апетиту, втратасмакових відчуттів, набряки, ціаноз (особливо пальців), тремтіння, м’язоваслабкість, у літніх пацієнтів – сплутаність свідомості.

Протипоказання. - Підвищена чутливість до складових частин препарату;- порфірія;- тяжкі порушення функції печінки та нирок;- глаукома;- виражений атеросклероз (у тому числі судин головного мозку);- вагітність;- лактація;- дихальна недостатність;- гіпертрофія передміхурової залози;- значне підвищення температури тіла;- медикаментозна чи алкогольна залежність;- артеріальна гіпертензія;- діти до 6 років.

Передозування. Ознаки гострої інтоксикації: нудота, блювання,діарея, спрага, озноб, судоми, непритомний стан, периферична вазоконстрикція чисерцево-судинні розлади, проте частіше вони спостерігаються при хронічнійінтоксикації. Хронічне отруєння може виникнути у разі передозування або в осібз підвищеною чутливістю і характеризується серйозним порушенням кровообігу,трофічними розладами на периферії і навіть виникненням гангрени пальців. Виникаютьангінозний біль, аритмії, судоми, сплутаність свідомості, змінюєтьсяартеріальний тиск. Передозування барбітуратів може спричинити кому зі значнимпригніченням діяльності серцево-судинної системи, гіпотензією та шоком, знирковою недостатністю і навіть з летальним кінцем.Лікування передозування – симптоматичне. Необхідно зробити промиванняшлунка. При хронічній інтоксикації іноді достатньо припинити лікуванняБелласпоном. При тяжких станах необхідно намагатися зберегти адекватнийкровообіг у порушених ділянках, що є профілактикою гангрени. При тяжкійінтоксикації підтримуюча терапія спрямована на збереження адекватної діяльностінирок, серцево-судинної та респіраторної систем, а також на підтримкуелектролітної рівноваги.

Особливості застосування. Препарат може чинити несприятливий вплив надіяльність, яка потребує підвищеної уваги, координації рухів, високої швидкостіпсихічних і фізичних реакцій (наприклад у водіїв транспорту, осіб, якіобслуговують машини та механізми, працюють на висоті тощо). Жінкам, які годують груддю, за необхідності прийому препарату слідприпинити годування груддю.Під час лікування Белласпоном не рекомендується вживати алкогольнінапої.Після тривалого застосування Белласпону (протягом декількох місяців)необхідно поступово зменшувати дозу. При тривалому прийомі можливо звикання допрепарату.Співвідношення“ризик-користь” потрібно оцінювати в таких випадках: анемія, гіпертиреоз,похилий вік пацієнта.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Белласпон пригнічує чи значно послаблює діютимолептиків, непрямих антикоагулянтів, пероральних контрацептивів,глюкокортикоїдів, статевих гормонів, серцевих глікозидів, доксицикліну,хінідину та ін.Вазоконстрикторнадія ерготаміну посилюється при введенні разом із симпатоміметиками, наприклад задреналіном. Після введення препарату у сполученні з пропранололомспостерігається звуження артерій. Паралельне застосування саліцилатів,кортизоноподібних і протиревматичних засобів збільшує ймовірність ушкодженняслизової оболонки шлунка. Дія антимускариновихзасобів (гіосциаміну) посилюється при одночасному введенні лікарських засобів зантимускариновим ефектом, наприклад амантадину, деяких антигістаміннихпрепаратів, бутирофенонів і фенотіазинів, трициклічних антидепресантів. Барбітурати посилюютьдію інших речовин, які гальмують ЦНС, включаючи алкоголь, проте завдякизбільшенню ферментативної активності може спостерігатись, навпаки, послабленняефекту. Белласпонпідвищує дію та токсичність петидину, хлоралгідрату, циклофосфаміду, метотрексатута 6-меркаптопурину. Внаслідоквмісту фенобарбіталу при тривалому прийомі препарату при проведенні наркозуенфлураном або фторотаном може посилитись ризик токсичного впливу на печінку.Діяфенобарбіталу підсилюється алкоголем, вальпроєвою кислотою, гідантоїном,інгібіторами МАО, пероральними антидіабетичними препаратами та засобами, якіпідкислюють сечу. Дія фенобарбіталу зменшується фенілбутазоном, антацидами,холестираміном і засобами, які підлужують сечу.

Умови та термін зберігання. Зберігати в оригінальній внутрішній упаковці, внедоступному для дітей, сухому, захищеному від дії світла місці при температурі10-25 оС. Термін придатності – 3 роки. а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z