міжнародна назва: вінбластин;

основні фізико-хімічні властивості: білий або жовтувато-білий ліофілізат, прирозведенні розчинником, що додається, – прозорий розчин без механічнихвключень;

склад: 1 флакон містить 5 мг вінбластину сульфату; 1 ампула розчинника містить 5 мл 0,9% розчину хлориду натрію.

Форма випуску. Порошок ліофілізований для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протипухлинні препарати. Код АТС L01C A01.

Фармакологічні властивості. Вінбластин є рослинним алкалоїдом барвінку рожевого(Cataranthus roseus), що оборотно блокує мітоз клітин на стадії метафази.Протипухлинна дія появляє в тому, що вінбластин, зв’язуючись мікротрубочками,гальмує утворення мітотичних веретен. У клітинках пухлини вибірково пригнічуєсинтез ДНК і РНК шляхом гальмування ферменту РНК-полімерази.Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення Вінбластин-Ріхтершвидко розподіляється в тканинах. Не проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Утворюєміцні зв’язки з білками плазми та елементами крові (еритроцити, лейкоцити,лімфоцити, ретикулоцити та ін.). Метаболізується в печінці. Періоднапіввиведення - 25 годин. Виводиться переважно з калом.

Показання для застосування. Лімфоми Ходжкіна, не-ходжкінські лімфоми, хронічналімфоїдна лейкемія, пухлини яєчка.

Спосіб застосування та дози. Препарат вводять виключно внутрішньовенно(необхідно уникати позасудинного потрапляння препарату!).

Інтратекальне введення заборонене!Дозування вимагає індивідуального підходу залежно від клінічного станухворого.Дорослі: початкова доза: 0,1 мг/кг ваги тіла (3,7мг/м2 поверхні тіла) у разовій дозі, після цього через тиждень інадалі також раз у тиждень, підвищуючи дозу на 0,05 мг/кг у тиждень (1,8-1,9мг/м2), до зниження кількості лейкоцитів нижче 3000/ммЗабо до максимальної тижневої дози 0,5 мг/кг (18,5 мг/м2); підтримуюча доза: на 0,05 мг/кг менше заостанню початкову дозу, підтримуюча доза може бути введена кожні 7-14 днів або10 мг одноразово, або двічі на місяць до повного зникнення симптомів. Діти: початкова доза: 2,5 мг/м2 раз натиждень, поступово підвищуючи дозу на 1,25 мг/м2 у тиждень дозниження кількості лейкоцитів до 3000/ммЗ або до максимальноїтижневої дози - 7,5 мг/м2; підтримуюча доза: на 1,25 мг/м2менше за останню початкову дозу, підтримуюча доза може бути введена кожні 7-14днів. Відповідну дозу препарату розводятьу 5 мл розчинника, що додається, потім у разі необхідності розводять 0,9 %натрію хлориду та вводять внутрішньовенно у вигляді ін’єкції або одночасно звнутрішньовенною інфузією 0,9% розчину натрію хлориду протягом 1 хв черезтрубку інфузійного апарата.

Побічна дія. Найчастіше зустрічаються: лейкопенія, алопеція. Рідше: гіперурикемія, сечокисла нефропатія, стоматит, тромбоцитопенія,біль у м’язах, нудота, блювання. Рідко: геморагічний коліт або кровотеча при наявності виразки,нейроінтоксикація (запаморочення, головний біль, диплопія, депресія,парестезії, слабкість, порушення виділення антидіуретичного гормону).З появою симптомів нейроінтоксикації необхідно припинити лікування.

Протипоказання. Підвищена чутливість до діючої або до допоміжнихречовин, лейкопенія. Бактеріальні і вірусні інфекції.

Передозування. Симптоми: лейкопенія іпосилення інших побічних ефектів. Лікування: специфічного антидоту немає. Необхіднопроводити симптоматичне лікування.

Особливості застосування.З обережністю слідпризначати препарату після попередньої або одночасноо з мієлосупресивноюхіміотерапією та променевою терапією, а також пацієнтам літнього віку у випадкулейкопенії, тромбоцитопенії і ураження печінки.Якщо число лейкоцитів у периферичній кровізнижується нижче 3000/мм3, необхідно зробити перерву в лікуванні і зпрофілактичною метою призначити антибіотики.Під час лікування препаратом необхідно ретельноконтролювати число лейкоцитів.При вагітності призначити Вінбластин-Ріхтер можнатільки у випадках, коли очікуваний лікувальний ефект препарату може виправдатийого можливий негативний вплив на плід. При проведенні курсу лікуваннянеобхідно припинити годування груддю.Для попередження розвитку гострої урикемічноїнефропатії слід регулярно контролювати рівень сечової кислоти в сироватці крові,забезпечити введення необхідного обсягу рідини і при необхідності призначитиалопуринол.При потраплянні препарату в паравенозні м’якітканини можливий розвиток запальних явищ, що звичайно проходять протягомдекількох днів, тому в таких випадках залишок ін’єкційного розчину необхідновводити в іншу вену. На ураженому місці симптоми можна пом’якшити введеннямгіалуронідази у вигляді ін’єкції. У процесі лікування не рекомендується застосовуватигормональні контрацептивні препарати

.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.Заборонено спільне введення з нейротоксичними лікарськими препаратами(ізоніазидом, аспарагіназою). З обережністю може бути застосований змітоміцином (можливе виникнення гострої задишки, бронхоспазму) і фенітоїном(знижується рівень фенітоїну в крові і може посилюватися схильність до судом).

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 2-80С, узахищеному від світла місці.Термін придатності – 2 роки. а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z