«Сітка Рабіца», саме так, оскільки друге слово є власною назвою, а точніше прізвищем. Сітка, що на сьогодні досить часто використовується не так давно з’явилась, а винайшов її не хто інший, як Карл Рабіц, німецький інженер та муляр, зіткнувшись із потребою зміцнити стіни під штукатурку. Та вчені, вивчивши певні історичні документи, дійшли висновку, що сучасна сітка Рабіца дещо відрізняється від розробленої німецьким інженером. На думку деяких вчених технологія виробництва насправді була вигадана Чарльзом Бернардом (Charles Barnard) у 1844 році. Саме виробництво сітки розпочалося тоді ж фірмою Barnard, Bishop & Barnard, серед засновників якої був і Чарльз Бернард.
Саму ідею зчеплення певним чином дроту між собою, теж приписують Чарльзу Бернарду. Власне технологія виготовлення сітки рабиці не є надто складною, хоча значна увага в процесі виготовлення має приділятись якості дроту, використовуваному як матеріал для виготовлення.
Сьогодні ж використовуються абсолютно різні види дроту, хоча незмінним все ж є наявність низьковуглецевої сталі. Різниться також і спосіб обробки, є термічно оброблений та необроблений дріт. Також серед видів сировини для сітки рабіци виділяють оцинкований (пропущений через розплавлений цинк) та дріт з полімерним покриттям. Загальновідомою є інформація, що при використанні для виробництва сітки оцинкованого термічно обробленого дроту є гарантом її стійкість до корозії та впливів наднизьких та надвисоких температур. За холодної ж обробки подібний ефект відсутній, що значно зменшує строк служби такої сітки.
Досить популярною на сьогодні є також сітка рабіца виготовлена з оцинкованого дроту та додатково покритого шаром полімеру. Така специфічна обробка дала можливість покращити експлуатаційні характеристики полотна та додати кольорового різноманіття, оскільки сітка з полімерним покриттям може бути будь-якого кольору.
.jpg)
